Skip to main content

Full text of "Svoboda-1990-136"

See other formats


0 — 

1 -І 

7 а <■ ~ 
П и Ті 
і/і і о ( >- 

>- 5 

с кот 

Т5 <~ — 
Ой > X 
о о<л 

_і < 

-з _)■ .11 



$УОВОБА 

У К Р А / /V / А /V О А І І V 




СВОБОДА 

УКРАЇНСЬКИЙ ЩОДЕННИК 



Пам’ятаймо 

про 

Україну! 



УОІ_. ХСУІІ. N0.136. ЗЕР5ЕУ СІТУ апсі NЕVV УОПК, ТНІЖЗОАУ. ДЛ.У 19. 1990 СЕМТЗ 25 ЦЕНТІВ ДЖЕРЗІ СИТІ і НЮ ЙОРК. ЧЕТВЕР, 19-го ЛИПНЯ 1990 Ч. 136 РІК ХСУІІ 



* \ 



У КИЄВІ ПРИВІТАЛИ 

ДЕКЛЯРАЦІЮ СУВЕРЕНІТЕТУ 



АДУ хоче поширити 

допомогу Україні 



ОБ 



'ЄДНАНА НІМЕЧЧИНА СТАНЕ 

ЧЛЕНОМ НАТО 



МОСКВА НЕ ПОДАЛА ПОДРОБИЦЬ 

УГОДИ З Г. КОЛЕМ 



Київ (НРУ, Л. Чугунов). 
— Як уже інформовано, тут 
в понеділок, 16-го липня, 
перша сесія Верховної Ради 
УССР XI 1-го скликання о 
10-ій годині ранку за київсь- 
ким часом прийняла „Дек- 
ларацію про суверенітет 
України”. 

Овацією, підвівшись зі 
своїх місць, зустріли депута 
ти це історичне рішення. З 
привітанням до народу Ук- 
раїни та до Верховної Ради 
звернулися депутати Геть- 
ман, Лубківський, Кравчук. 
Депутат Алтунян запропо- 
нував вшанувати пам’ять 
усіх поляглнх в боротьбі за 
волю України хвилиною 
мовчанки. • , 

Після вшанування пам’я- 
ти поляглих слово взяв делу 
тат Кендзьор, який зазна- 
чив, що декларація є тільки 
першим кроком на шляху 
до української держави. Де- 
путат Заяць вніс пропози- 
цію надати декларації силу 
конституційного акту. Дспу 
тат СССР Рябченко подя- 
кував депутатам ВР УССР 
за наполегливу працю і зап- 
ропонував прийняти звер- 
нення ВР до народних депу- 
татів СССР, .обраних від 
України, у якому пропону- 
ється при прийнятті законів 
Союзу керуватися принци- 
пами та ідеями декларації, а 
також звернення до україн- 
ців, які мешкають поза 
межами республіки. Депу- 
тат Карпенко підкреслив 
необхідність якнайшвидшо 
го прийняття нових законів 
на базі декларації. Акадек- 
мік Юхновський додав, що 
оскільки декларація прий- 
нята більшістю депутатів, 
вона може набути статус 
закону вже зараз. 

Голова комісії з питань 
-гласности Коцюба повідо- 
мив, що 14- 15-го липня від- 
бувся установчий з’їзд Спіл 
ки Орендарів та Підприем- 



Ню Йорк. — Ранком у 
вівторок, 17-го липня, в 
найбільше відомому місці 
Ню Йорку, на славному 
Тайме Сквері, появився ве- 
ликий напис на наріжному 
будинку, де завжди пода- 
ють останні вістки, такого 
змісту: „Україна проголоси 
ла суверенітет — цс один 
крок від незалежности". 

Цей напис, який постійно 
повторюється щокількахви 
лин, звернув увагу усіх ню- 



Джсрзі Ситі, Н.Дж. — У 
понеділок, 9-го липня, ново 
обраний головний предсід- 
ник Українського Народно- 
го Союзу Уляна Дячук скли 
кала зустріч з керівниками 
департаментів цієї найбіль- 
шої і найстаршої братської 
установи у вільному світі. 

В нараді брали участь: 
головний предсідник У. Дя- 
чук, головний касир Олек- 
сандер Благітка, головний 
редактор щоденника „Сво- 
бода" Зенон Снилик, голов- 
ний редактор „Українсько- 
го Тижневика” Рома Гадзе- 
вич, керівник аашінгтонсь- 
кого інформаційного бюра 
УНС і головний радний 
Евгсн Іванців і управитель 
Союзівки, культу рно-відпо 
чинкової оселі УНС в Кет- 
скильських горах, Іван 
Флис, мол. Г оловний секре- 
тар УНС Володимир Сохан 
був в тому часі на вакаціях і 
тому не міг взяти участи в 
нарадах. 

На протязі двох годин 
присутні обговорили цілий 
ряд справ і проблем від 
розв'язки яких залежить 
дальше поліпшення праці в 
департаментах і зміцнення 
авторитету УНСоюзу у гро 
мадах. У. Дячук висловила 
своє довір’я до професійних 
керівників відділів і заяви- 
ла, що вона особисто і Екзе 
кутивний Комітет УНС го- 
тові кожної хвилини допо- 
могти і порадити, як зайде 
така потреба, щоб пожвави- 



ців України, головою якої 
його обрано. Депутат Ко- 
цюба оголосив звернення 
Спілки Орендарів та Під- 
приємців до ВР УССР, у 
якому висловлено підтрим- 
ку деклярації про держав- 
ний суверенітет України. 

Сесія перейшла до фор- 
мування структури держав- 
ного управління УССР і 
розглядання кандидатур 
членів уряду. 

Коли під час перерви на- 
родні депутати України вий 
шли з приміщення, то біля 
будинку їх зустріли тисячі 
людей і морс квітів, вигуки 
„Слава”, „Слава Україні!" 
Щасливі люди вітали не 
лише депутатів Демокра- 
тичного Бльоку, але і 1. 
Плюща та йому подібних. 

Вечором після закінчення 
сесії багато депутатів вийш- 
ли на площу Жовтневої ре- 
волюції, де вже зібралися 
тисячі людей з квітами, пра- 
порами і гаслами та транс- 
парантами, які вітали депу- 
татів Верховної Ради У краї 
ни. Тисячі людей зібралися 
в той самий час і на площі 
біля Софіївського собору в 
Києві з такими ж привітан- 
нями до народних депута- 
тів України. Понад 10,000 
киян вийшли на вулиці і 
площі привітати це історич- 
не рішення українського 
парламенту. Депутати ВР 
промовляли до людей, гово 
рили, що тепер усі вони 
перебувають у стані евфорії 
але в ннх немає ілюзій. Всі 
розуміють, що попереду ще 
важка праця і важка бороть- 
ба з консервативними сила- 
ми. Треба виробити конс- 
титуцію і прийняти багато 
інших важливих рішень. 

На закінчення всі внрушн 
ли до пам'ятника Т. Шев - 
че гасові, де закінчилось від- 
значення цього великого 
дня в історії України. 



йоркчан, що проїздять авта 
ми, автобусами чи ідуть до 
своїх зайнять праці. 

Це здається вперше, що 
по^ії в Україні дісталися на 
це найбільш популярне та 
відоме дослівно в цілому 
світі місце. 

Того ж дня появилися в 
щоденній нюйоркській пре- 
сі обширні вістки про дек- 
ларацію Верховної Ради 
УССР з 16-го липня. 



ти працю усіх департамен- 
тів напередодні 100-річчя 
УНС, яке наближається. 
Крім того вона підкреслила 
важливість конструктивної 
співпраці між Екзскутнвою 
і поодинокими департамент 
тами, без якої не можливі 
більші осяги. 

Кожний з присутніх вис- 
ловив свою думку про проб 
леми у своєму департамен- 
ті і про загальногромадсь- 
кі та політичні справи. Со- 



Олбані, Н. Й. (В. Літннсь- 
кнй). — На заклик СКВУ в 
1988 році Американці за 
Демократію в Україні Інк. 
(раніше АНКЦ — РНЩ 
була одною з перших орга- 
нізацій, яка почала плянову 
і систематичну допомогу 
українським патріотам і 
деяким організаціям в Укра 
їні. За останні неповні два 
роки, АДУ дала понад9,000 
дол. прямої допомоги ко- 
лишнім політв'язням і осо- 
бам, які через свою участь в 
русі національного відрод 
ження опинились в матері- 
яльній потребі. За цей са- 
мий період, АДУ переслала 
різними шляхами різного 
роду електронічні машини і 
частини до них, релігійну 
літературу і інші речі на 
понад 10,000 дол. Це все 
можна було зробити завдя- 
ки жертвенности українців і 
нсукраїнців з усіх закутків 
Північної Америки. 

Після майже дворічного 
періоду організація Амери- 
канці за Демократію в Ук- 
раїні Інк., рішила поширити 
свою ’допомогову акцію і 
зробити її більш рівномір- 
ною. Є бажання щоб допо- 
мога йшла у всі частини 
України. 

АДУ в основному погод- 
жується з думками людей, 
які думають, що дотеперіш 
ня допомога Україні охоп- 
лює тільки деякі області, 
головно в Західній Україні. 
Натомість більшість облас- 
тей України не дістає ніякої 
допомоги. Це відноситься 
головно до південних і схід- 
ніх областей. Тому що ці 
області є найбільш зрусифі- 
ковані, вони потребують 



Союзівка. — Минулої су- 
боти, 14-го липня, у серії 
мистецьких програм на Со- 
юзівці в просторій охолод- 
женій залі „Веселки” вис- 
тупив вокальний ансамбль 
„Черемшина” з Монтреа- 
лю, Канада. Слухачі мали 
змогу насолоджуватися щи 
рим дзвінким співом моло- 
дих українських співаків в 
яскравих народних строях, 
які з любов’ю і захоплен- 
ням всеціло віддавалися 
мистецтву української пісні. 

Ансамбль був заснова- 
ний в 1977 році. Він скла- 
дається з чотирьох осіб — 
це Надія Цвіткова (сопра- 
но), Клявдія Мельник (1-ий 



(фото: ред. М. Коломисць) 



юз, на їхню думку, є провід- 
ною українською установою 
і, як такий, мас право і обо- 
в’язок займати становище 
до всіх справ пов’язаних з 
відродженням України і 
працею діяспори. Члени 
Екзекутивного Комітету і 
керівники департаментів 
погодились, що Фонд Від- 
родження України — УНС, 
який був покликаний до 

(Закінчення на стор. 4) 



найбільше уваги. 

АДУ пропонує щоб орга- 
нізації, відділи крайових 
організацій або просто лю- 
ди, яким доля українського 
народу не є байдужою тво- 
рили ініціативні групи і зосе 
реджували свою допомого- 
ву енергію на одній з облас- 
тей. Це дасть змогу краще 
пізнати активістів в даній 
області, обставини в яких 
вони працюють і їхні спе- 
цифічні. потреби. Тоді допо- 
мога краще задовольняти- 
ме їхні потреби і буде більш 
ефективною. Маючи досвід 
в цьому, організація АДУ 
готова координувати і допо 
магати людям і організаці- 
ям, які хочуть включитися в 
цю акцію. 

В липні АДУ має намір 
звернутись листовно до всіх 
своїх жертводавців із закли- 
ком, щоб вони організували 
ініціятивні групи, метою 
яких буде концентруватися 
на одній області. АДУ має 
адреси деяких активістів з 
якими можна встановити 
контакт. Першим завдан- 
ням повинно бути придбан- 
ня „факс" машини для кож- 
ної обпасти. Цс пов’яже всі 
області і скоординує працю 
в цілій країні, головно в тих 
областях, які є ізольовані 
від центрів. Організація 
АДУ в Олбані готова допо- 
могти зацікавленим особам 
чи групам порадою і техно- 
логією. 

Зацікавлених людей про- 
ситься звертатися на таку 
адресу: Атегісапз Гог Бето 
сгасу іп Іікгаіпе, Іпс., ІШ. 5 
— Вох 6, \Уупапі5кі1І, N. V. 
12198. 



альт), Лідія Рудич (2-ий 
альт) і Марко Беднарчик 
(гітарист). В репертуарі ан- 
самблю — сучасні твори і 
українські пісні. Молоді 
мистці виступали в Канаді, 
З’єднаних Стейтах Амери- 
ки, в Південній Америці, а 
також мають запрошення 
виступити в Україні і дея- 
ких країнах Европи. 

„Черемшина" брала 
участь в численних концер- 
тах, виступала на фестива- 
лях, а також випустила чо- 
тири платівки. 

Програмою вечора про- 
вадила Галина Колесса, 
яка звернула особливу ува - 
гу всіх присутніх на необ- 
хідність негайної допомоги 
багатостраждальній Украї- 
ні. В зв’язку з цим вона ще 
раз розповіла про створен- 
ня УНСоюзом мільйоново- 
го Фонду Відродження Ук- 
раїни і звернулася до слуха- 
чів з проханням повертати 
їх дивідендові чеки до УНС, 
додаючи при цьому, по змо 
зі, ще й свої добровільні 
пожертви. 

Під час програми Г. Ко- 
лесса представила присут- 
ніх членів Г оловного У ряду 
УНСоюзу: головного сскрс 
таря Володимира Сохана з 
дружиною, головного рад- 
ного і колишнього довголіт 
нього управителя Союзів- 
ки Володимира Кваса, уп- 
равителя оселі Івана флиса, 
мол., а також секретарів 
УНСоюзу. Короткий зміст 
програми в англійській мо- 
ві передала Наталія Оди- 
нець. 

Після мистецької програ- 
ми, в 10-ій год. вечора в цій 
же залі „Веселки” відбулася 
забава під звуки оркестри 
„Кристаль". 

Гості весело і приємно 
провели час на Союзівці, 
зустрічаючи своїх давніх 
приятелів і знаходячи но- 
вих друзів. 

В суботу і неділю у вести- 
бюлі „Гостинннці” Союзів- 
ки відбулася виставка — 
продаж творів Віталія Лит- 
вина, а в бібліотеці — вис- 
тавка фотографій Денис 
Стахова. 

У суботу, 21-го липня, у 
мистецькій програмі виступ 
лять сопрано Святослав 
Качарцй і вокаліст Грино- 
вець . Акомпаньятор — Ми- 
хайло Лев. До танців після 
програми приграватиме ор- 
кестре Союзівки. 



Нюйоркчани читали про 

суверенітет України 



Відбулись наради керівників департаментів з 

членами Екзекутивного Комітету УНС 




Під час зустрічі керівників департаментів з членами 
Екзекутивного Комітету (сидять, зліва): головний 
предсідник УНС У. Дячук, головний редактор .. Українсь- 
кого Тижневика" Р. Гадзевич; стоять: головний касир О. 
Благіткак. головний редактор ,, Свободи" 3. Снилик. 
керівник інформаційного бюра у Вашінгтоні Е. Іванців і 
управитель Союзівки І. Флис мол. 



На Союзівці продовжується 

37-ий вакаційний сезон 



Москва. — У понеділок, 
16-го липня, у північнокав- 
казькому місті Желєзно- 
водськ відбулася спільна 
пресова конференція канц- 
лера Західньої Німеччини 
Гсльмуга Коля і президен- 
та СССР Міхаїла Горбачо- 
ва. 

На пресовій конференції 
перед початком якої М. Ґор 
бачов багатозначно заявив 
журналістам, що вони мо- 
жуть розраховувати на ціка 
ві повідомлення, був прого- 
лошений спільний комуні- 
кат, який вперше офіційно 
закріплює за З’єднаною 
Німеччиною право самос- 
тійного рішення при виборі 
військового союзу, в який 
вона ввійде, або прого г- 
шення невтралітету. 

Відкривши пресову кон- 
ференцію, М. Горбачов зра- 
зу ж надав слово канцлеро- 
ві Г. Колеві, який повідо- 
мив, що сторони домовили- 
ся про вироблення після 
об’єднання Німеччини дого 
вору про „врегулювання 
совстсько-німецьких відно- 
син надовго і в добросусід- 
ському пляні". Такий дого- 
вір охоплюватиме всі ділян 
ки: політичні відносини, еко- 
номіку, справи двосторон- 
ньої безпеки, культуру, на- 
уку і техніку. 

Далі Г. Коль виклав ос- 
новні пункти спільного ко- 
мунікату: об’єднання Німеч 
чини охоплює Східню Ні- 
меччину, Західню Німеч- 
чину і Берлін; якщо об’єд- 
нання Німеччини здійсню- 
ється, то відповідальність 
чотирьох держав і їх повно- 
важення будуть повністю 



скасовані; об’єднана Німеч- 
чина здійснює свій необме- 
жений суверенітет, може 
вільно і самостійно вирішу- 
вати, до яких союзів і бльо- 
ків їй належати. 

Канцлер Коль додав, що 
об’єднана Німеччина стане 
членом НАТО і висловив 
впевненість, що цс відпові- 
дає думці уряду Східньої 
Німеччини. 

Об’єднана Німеччина ук- 
ладе зі Совєтським Союзом 
двосторонній договір про 
виведення військ зі Схід- 
иьої Німеччини. Цс виведен 
ня відбудеться протягом 
трьох-чотирьох років. 

Приблизно в той же пері- 
од відбудеться і значне ско- 
рочення німецької армії — 
як бундесверу, так і народ- 
ної армії Східньої Німеччи- 
ни, загальна кількість яких 
перевищує 600,000 осіб. Др_ 
часу закінчення виведення 
совєтських військ зі Схід- 
ньої Німеччини в армії об'є- 
днаної Німеччини залиши- 
ться не більше 370,000 воя- 
ків і старшин. 

Виступаючи вслід за Ко- 
лем, М. Горбачов заявив, 
що світ відходить з однієї 
епохи розвитку міжнарод- 
них відносин в іншу — в 
епоху тривалого мирного 
періоду. За словами Горба- 
чова, структури НАТО не 
повинні розповсюджувати- 
ся на територію колишньої 
Східньої Німеччини. Пре- 
зидент СССР також висло- 
вив надію на те, що і після 
виведення совєтських військ 
на цій території не появить 
ся нуклеарна зброя або чу- 
жинецьке військо. 



У СВІТІ 

У ПЕРШОМУ ПІВРІЧЧІ закуп японцями американських 
підприємств дуже гостро зріс, натомість американські 
придбання в Японії дальше залишилися малими. Хоча 
японським закупам в Америці присвячується найбільше 
уваги, слід підкреслити, що японці не є головними 
покупцями американських підприємств і нерухомостей. 
Тут перед ведуть англійські та французькі підприємства зі 
закупами на суму 7.9 біл. дол. і 5.7 біл. дол. Японія була на 
третьому місці, бо придбала американських підприємств і 
нерухомостей на суму 3.8 біл. дол. Крім вище згаданих 
країн, Італія, Тайван і Багрейн знаходяться серед першу- 
нів, які закуповують підприємства та нерухомості в ЗСА. 



СИЛЬНИЙ ЗЕМЛЕТРУС навістив Філіппіни в пополуднє 
вих годинах у понеділок, 16-го липня, що його силу на 
скалі Ріхтера зареєстровано 7.7 та наслідком якого було 
досі занотовано 127 жертв, серед них 47 дітей в одній 
школі. Незлічиме число осіб, були поранені, а ще сотні 
інших залишилися під розвалинамн, тому офіційні 
чинники висловлюють свої побоювання, що число жертв 
напевно збільшиться. Тремтіння після основного землетру 
су спричинило велику руїну в містечках і містах на острові 
Люзон, включно зі столицею країни Манілою. 

ПРЕЗИДЕНТ СИРІЇ Гафсз ель Ассад на закінчення своєї 
поїздки до Єгипту, першої за 13 років, в основному 
погодився підтримати Єгипет у його намаганнях полагоди 
ти 40-літній арабсько-ізраїльсокий конфлікт і довести до 
мирного розв’язання проблеми. Ці відвідини в арабському 
світі вважаються дуже замітними в заходах до арабської 
єдности. На пресовій конференції в Александрії у присут- 
ності господаря, президента Єгипту Госні Мубарака, 
Гафез аль Ассад заявив, що „ми є готові включитися у 
мирові переговори, але це залежатиме від обставин, що 
відносяться до інших частин оспорюючих територій". 



У ГАВАНІ ДРАМАТИЗМУ набирає справа 12-ох кубин- 
ських втікачів у чехо-словацькій амбасаді, зокрема після 
того, як частина кубинських втікачів вирішили взяти у 
закпадникн п'ятьох кубинців і таке ж число чехо-словаць- 
ких дипломатів. Але по п’ятьох годинах вони звільнили 
чехо-словацьких дипломатів без жодних пошкоджень, а 
поміж ними Жданека Смаховського, стажсвого диплома- 
та, що саме приїхав минулої суботи, щоби злагіднити 
напружену ситуацію, що виникла з кубинськими властями 
у наслідок надання притулку т*8и втікачам. Досі кубинські 
власті не дали жодної офіційної заяви в цій справі, але 
президент Фідель Кастро гостро скритнкував чехо- 
словацьку амбасаду за те, що дала притулок втікачам і 
заявив знову, що Куба не буде вести жодних переговорів у 
справі виїзду тих втікачів з Куби. У вівторок розсварені 1 2 
кубинців віддались в руки поліції. 

РУМУНСЬКІ ВЛАСТІ у місцевості Сібю поставили 
‘перед військовий суд Ніку Чаушеску, наймолодшого сина 
колишнього комуністичного диктатора Ніколае Чаушес- 
ку, обвинувачуючи його в злочинах проти румунського 
народу. Одначе на судових зізнаннях шеф тайної поліції 
генерал-полковник Юліян Влад заявив, що молодий 
Чаушеску не погоджувався з наказом батька та ніколи не 
вимагав війська для здушєння протестів під час революції 
минулого грудня. 

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ Націй звітує, що до цієї 
пори Південна Африка виповнила тільки одну із п’яти ви- 
мог потрібних для того, щоби створити відповідну 
атмосферу для переговорів про знесення апартеїду. Цією 
одною вимогою є надання політичної свободи Національ- 
ному африканському конгресові та іншим політичним 
угрупованням, одначе не виконала інших вимог: звільнен- 
ня всіх політичних в'язнів, відтягнення війська з селиш 
чорних громадян, усунення репресивних законів і припи- 
нення політичних розправ і страт. 



Москва. — Як повідом- 
ляє кореспондент пресово- 
го агентства АП Енн Імс, 
совєтські засоби масової 
інформації настільки урив- 
часто висвітлювали перего- 
вори між Міхаїлом Горба- 
човим і канцлером Захід- 
ньої Німе 1 чини Гсльмутом 
Колем, що більшість гро- 
мадян СССР не знають го- 
ловного їх результату — 
згоди Москви на членство 
об’єднаної Німеччини в НА 
ТО. 

Не зважаючи на те, що 
цензура офіційно скасова- 
на, більшість газет обмежи- 
лася передрукуванням ко- 
респонденції агентства ТА- 
СС, яке повідомило, що 
Горбачов і Коль домовили- 
ся про скорочення кількос- 
ти військ майбутньої єди- 
ної Німеччини , але не зга- 
// дало про згоду Совєтського 
Союзу на її членство в НА- 
ТО. Вийняток становить 
газета „Ізвєстія”, яка крім 
повідомлення ТАСС надру- 
кувала репортаж свого бер- 
лінського кореспондента 
під заголовком „Дорога до 
об’єднання відкрита" .Ко- 
респондент навів слова Г. 
Коля про те, що Німеччи- 
на дістане право самостійно 
вирішувати, до якого бльо- 
ку вона буде належати. 

Ті ж слова Коля проциту- 
вало московське радіо на 
англійській мові, додавши, 
що цим бльоком, очевидно, 
буде НАТО. Совстська те- 
левізія вела пряму передачу 
зі спільної пресової конфе- 
ренції Горбачова і Коля, 
однак вечірні випуски нови- 
нок були не більш інформа- 
тивними, ніж ранкові газе- 



ти. Диктори повідомили, 
що про результати перего- 
ворів між двома лідерами 
говорилося на пресовій кон- 
ференції, про яку повідомля 
лося раніше, але не повто- 
рили головного пункту до- 
сягнутої домовлсностн , а 
саме того, що Москва не 
заперечувала, як це було 
раніше, проти членства Ні- 
меччини в НАТО, і перейш- 
ли до інших новин дня. 
Крім запланованого скоро- 
чення німецької армії, офі- 
ційні коментарі виділяли 
слова про майбутній пакт 
про ненапад , який укладе 
НАТО і Варшавський Пакт. 

Після повернення з СССР 
Г. Коль, міністер закордон- 
них справ Західньої Німеч- 
чини Ганс-Дітріх Ґсншер і 
міністер фінансів Тсо Вай- 
гель в один голос заявили, 
що хоч сторони ПОГОДИЛИСЯ 
розвивати економічне спів- 
робітництво. Західня Німеч 
чина не дала Горбачову 
конкретних обіцянок з при- 
воду економічної допомоги 
Москві. Як висловився Т. 
Вайгсль, совети не висунули 
німцям ніякого „рахунку" 
за свою згоду на вступ об'сд 
напої Німеччини в НАТО. 

„Об’єднана Німеччина 
дістане повний суверенітет" 
— зауважив Горбачов на 
спільній пресовій конфе- 
ренції. 

Совстський президент ви- 
знав за Німеччиною право 
розміщувати війська на те- 
риторії колишньої Східньої 
Німеччини після того, як 
звідти будуть виведені со- 
вєтські війська, що повинно 
відбутися протягом трьох- 
чотирьох років. 



На Союзівці виступить 

українська піяністка з Праги 



Союзівка. — Тут в неді- 
лю, 22-го липня о гол. 8-ій 
вечора відбудеться концерт 
молодої піяністки зі Львова 
Квітослави Білннської-Жу- 
мар. 

Квітослава народилася у 
Львові 1961 року. Вчилася у 
Львівській спсціяльній му- 
зичній школі ім. С. Кру- 
шельницької. Будучи наймо 
лодшою учасницею отрима 
ла друге місце на конкурсі 
піяністів імені Миколи Ли- 
сенка, шо є одним з най- 
більш відомих в Україні. У 
1982 році закінчила навчан- 
ня у Львівській Консервато- 
рії. Свій перший концерт зі 
симфонічною оркестрою 
виконала у філармонії у 
Львові, маючи І І років. 
Щороку виступала зі сольо- 
вими речиталями і з оркест- 
рою. 

У 1985 році після одружен 
ня переїхала до Праги, де 
поступила в аспірантуру в 
Академії музичних мис- 



тецтв. За цей період отрима 
ла багато нагород на міжна 
родних конкурсах, а саме: 
1987 рік друге місце, кон- 
курс Міністерства культури 
н Чсхо-Словаччнні; 1986 рік 
диплом фіналістки в 
Кельні, Німеччина; 1988 рік 
диплом міжнародного 
конкурсу ..Празька весна" в 
Чсхо-Словаччииі; 1989 рік 
четверте місце, міжнарод 
ний конкурс в Марса.н. Іта- 
лія; 1989 рік чеїверіе 
місце, міжнародний кон- 
курс в Сарагозі, Еспашн 
До ЗСА 'завітала вперше 
минулого року, беручи 
участь в міжнародному кой 
курсі в Сінсіниаті, Огайо. 
ІІс був перший випадок, 
щоб українка зі Львова до- 
билася третього місця на 
міжнародному конкурсі в 
Америці. Кілька місяців 
пізніше відвідала ЗСА зно- 
ву на запрошення управи 
конкурсу з концертами та 
виступами в радіо. 



В АМЕРИЦІ 

ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА зформування федерального 
бюджету Ричард Дарман заявив у понеділок, 16-го липня, 
на пресовій конференції в Білому Домі, що якщо не будуть 
вжиті заходи щодо зменшення дефіциту, то в 1991 
фіскальному році він досягне 168,8 біл. дол., не враховую- 
чи виплати вкладникам збанкрутованих щадничо-познчко 
вих банків. Якщо врахувати ці виплати, дефіцит збільшить 
ся до 231,4 біл. дол. Разом з Р.Дарманом перед журналіс- 
тами виступив секретар фінансів Ніколае Брейді. який 
пояснив причину різкого розходження передбачень 
бюджетного дефіциту Білим Домом в січні цього року від 
теперішніх підрахунків. Це викликано, по-перше, зменшен 
ням росту виробництва, та, по-друге, крахом щадннчо- 
позичкових банків. Через зменшення темпів виробництва 
зменшились впливи з податків приватних підприємств до 
державного скарбу. Що стосується банків, то держава 
забезпечує вклади до 100,000 дол. та що б не сталося 
повинна виплатити їх вкладникам. Як відомо, закон про 
збалансований бюджет вимагає, щоб дефіцит у 1991 році 
не перевищував 64 біл. дол. Якщо цього не вдасться 
досягнути шляхом зменшення витрат, то згідно з цим же 
законом, фінансування переважної більшості! програм 
буде автоматично зменшене. 



ФЕДЕРАЛЬНА КОМІСІЯ комунікації збирається знен- 
шити на протязі трьох років на 50 відсотків вартість 
міжнародних телефонічних розмов. Комісія прийшла до 
висновку, що комунікаційні монополії зарубіжних країн 
штучно втримують високі ціни, не зважаючи на технологія 
ні досягнення. Телефонічне автоматичне сполучення з 
переважною більшістю країн зменшило вартість телекому 
нікації. Згідно з програмою американська генція у 
співпраці з іноземними телефонічними компаніями 
намагатиметься зменшити вартість телекомунікаційних 
послуг. Ці заходи наштовхуються на опозицію зі сторони 
влади інших країн, які високою вартістю міжнародних 

телефонічних розмов субсидують внутрішні телекомуніка 
ційні послуги. } 









2 . 



СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 19-го ЛИПНЯ 1990 



Ч. 136. 



Совстська преса за так зв. 
перебудови багато пише 
про життя і смертність 
дітей. „Совстська Кирги- 
зія" багато уваги присвяти- 
ла літом 1989 року пробле- 
мам дитячої смертносте. 
Відповідну статтю — чи 
статті — написала завідую- 
ча відділом акушерства і 
педіятрії. „Рівень дитячої 
смертносте — пише газета 
— залишається високим. 
1988 року померло 3.68 відс. 
народжених, а за перших 
п’ять місяців 1989 року — 
3.29 відс. Якщо відсотки 
перевести на абсолютні 
цифри, то стає лячно — 
5,000 дітей померло в 
першому році життя протя- 
гом одного року. 

Діти гинуть також за 
періоду вагітносте матері і 
родів, із-за захворінь 
матері — 1,159. Високою є 
смертність дітей за другого 
року життя протягом 1988 
року — 1,708. 

Причини смсртности 
треба шукати в поганих 
побутових умовах. Особли- 
во висока смертність дітей 
по селах. Газета пише як 
живуть люди в селах 
Киргизії. У сільських 
крамницях нема основних 
продуктів харчування — 
крупи, 'цукру, рослинної 
олії. Нема, як правило, 
здорової води до пиття, 
тому високе захворіння 
вірусним гепатитом, 
кишковою інфекцією, 
черевним тифом. Нема де 
викупатися дорослим і 
навіть нормально викупа- 
тися. Серед населення 
велика завошивленість. 

„Аргументи і факти” ч. 28 
доповнюють макабричну 
картину Киргизії 1987 року 
в СССР померло 124.2 
тисяч дітей у віці до одного 
року життя, себто 2,5 відс. 
усіх народжень. А сама 
висока смертність дітей 



Михайло Кучер 



„ДІТИ - НАША БУДУЧНІСТЬ” 



І. 



завважується у республіках 
Середньої Азії-Туркменії — 
5.6 відс., Таджикистані — 
4,9 відс., Узбекістані — 4.6 
відс. 

Та ж „Совєтська Кирги- 
зія" далі пише про долю 
дітей, які вижили. З року в 
рік кількість немовлят, яких 
матері залишають у дитя- 
чих будинках чи притулках 
побільшується. Причини — 
матері-одиночкн (совєтсь- 
кнй сленг).— жінки-матері 
без легальних чоловіків. 
Такі жінки-матері дуже бі- 
дують і, звичайно, не мають 
де мешкати. Залишених на- 
призволяще немовлят вла- 
да віддає до дитячих приту- 
лків. Журнал „Знамя юнос- 
те” оповідає, що таких ді- 
тей у притулках чекає систе- 
матичне биття) російська 
порка-пороть карати на ті- 
лі), вихователями, вишука- 
на зневага дитини доросли- 
ми чи старшими віком діть- 
ми. Часто буває, що така 
беззахисна дитина є об’єк- 
том ненормальних еротич- 
них нахилів т. зв. виховате- 
ля чи виховательки. 

Доля совєтської дитини 
трагічна навіть тоді, коли 
вона має і матір і батька. 
Автор у цьому ж „Знаменн 
юносте” пише продані опи- 
туваних 7,000 дітей в 15 
містах. Більшість дітей ска- 
зала, що батьки їх щоденно 
б’ють, вважаючи це мето- 
дою виховання. На першо- 
му місці биття, навіть шма- 
гання, російське „порка” — 
85 відс. Діти оповіли, що їх 
силою ставлять на коліна 
на горох, на биту цеглу, на 
сіль. Звичайно б’ють дітей 
за погану оцінку в школі. 

У дитячому клінічному 



шпиталі ч. 1 Москви прий- 
мають на огляд 2,000 дітей 
річно, і 1 відс. таких дітей 
мас тяжкі тілесні ушкодже- 
ння, нанесені батьками. 

Хто ж ті батьки? — питає 
журнал — алькоголіки, по- 
бутові злочинці, сексуально 
ненормальні, люди низької 
культури, .люмпен -проле- 
таріат?* Ні, ті люди розумо- 
вої праці — інженери, кни- 
говоди, вчителі, вихователі. 
Вчителів нараховано 68 
відс. 

Газета „Правда Востока" 
писала літом 1989 року про 
вигоду дешевої дитячої пра- 
ці на плантаціях картоплі, 
бавовни, тютюну, на вино- 
градниках. Цю тему навіть 
підхопила „Правда” і вжи- 
ла її (тему) для цілого СССР 
— від Молдавії до Серед- 
ньої Азії. „Правда Востока" 
писала про дитячу щзацю 
сім-вісім годин на добу під 
гарячим сонцем півдня. А 
офіційно такі діти були на 
відпочннкових літніх вака- 
ціях. 

„Ізвєстія” писали про 
працю дітей кожного віку в 
часі шкільної науки — міся- 
ці травень-червень-липень- 
серпень. Діти працювали по 
вісім-десять годин на добу. 
Хто з дітей не виконував 
норму — карали неможли- 
вістю вимитися в лазні. Ба- 
тьків дітей, які відмовляли- 
ся їхати до праці на полі, 
лаяли на зборах нецензур- 
ними едовамн. В праці в 
колгоспах — а це міські 
діти, незвиклі до сільської 
праці, ночують в стайнях в 
корівниках, у звичайних 
хлівах. Часто по сплячих 
дітях бігають щурі. 

Окрема дуже важлива і 



відповідальна тема — це 
дітв-алькоголіки. Газета 
,, Совєтська Білорусія’’ з 
липня 1989 року описує та- 
кий типовий випадок. Бать- 
ко алькоголік, жінка-матн 
розводиться. Хлопчик рос- 
те з мамою і п’є. Хлопчика 
— п’яну дитину — часто п’я- 
ного приводять у міліцію. 
Комісія в справах з мало- 
літніми звичайно накладає 
грошову кару на матір. 
Справою зацікавились жур- 
налісти і виявили жорсто- 
кість і деспотизм вчителів у 
школі. Звичайно, вчителі 
б’ють дітей, а дитину алько- 
голіка посилають в нарко- 
логічний шпиталь і прова- 
дять з ними „виховуючі” 
розмови, лякають і погро- 
жують. 

Газета ,,‘Совєтський 
спорт” писала про підлітків 
у спортових клюбах, які 
контролює організована 
злочинність. Там вихову- 
ють фізично і морально 
молодих ракетирів. Батьки 
просто трясуться від стра- 
ху за долю дитини і платять 
викуп у 300 карбованців, 
щоб їх дитину не чіпали і не 
затягли в т.зв. моталку. 
Моталками в СССР назива- 
ють підпільні спортові клю- 
би для „вирощування м’я- 
зів”. 

„Совєтськнй спорт" опо- 
відає і про інше небезпечне 
явище серед молоді — т. зв. 
„Любери”. Це піввійськові 
об’єднання молоді із заліз- 
ною дисципліною і з доб- 
рим озброєнням, револьве- 
рами, автоматичною збро- 
єю, з автами. Вони грабу- 
ють учнів середніх шкіл. Є 
жіночі „любери”, які в ос- 
новному займаються збро- 
йними грабунками і змушу- 
ють гарних дівчат і моло- 
дих жінок до проституції, з 
чого мають прибуток. 

Закінчення буде. 



Одне з найважливіших 
завдань, яке слід розгорну- 
ти в Україні, це не тільки 
інтенсивні курси україністи- 
ки для наукового славістич- 
ного доросту західніх країн, 
але також виховання влас- 
них германістів, англістів, 
романістів, скандннавістів, 
які повинні б дістати мож- 
ливість студій і перебування 
за кордоном. 8йни повинні 
не тільки вивчити доекцна- 
ло дану мову, але працюва- 
ти і публікувати свої розвід- 
ки за кордоном, чим приве- 
рнуть увагу фахового світу 
на стан даної науки в Украї- 
ні. Саме публікації не тільки 
у власних журналах — і там 
вони очевидно потрібні, — 
але в закордонних щойно 
відкриють нашій науці вік- 
но у західній науковий 
світ. 

Скаржитися, що в контек- 
сті світової літератури наш 
голос нечутний — цс зама- 
ло. Це місце не завойовує- 
ться ні виступом перед Між- 
народним Пен-клюбом із 
твердженням, мовляв, наш 
нарід і культура просто ви- 
водяться з трипільської, а 
наша мова, якою вже дехто 
не хоче говорити, а ще важ- 
че нею писати, наймилозву- 
чніша в світі. Серед куль- 
турних діячів західніх наро- 
дів усякі подібні натяки 
викликають хіба лише сміх 
або ремінісценції про „тися- 
чолітній райх", який ганеб- 
но скінчився після 13-ти 



Анні-Гяля Горбкч 

ДОВКОЛА ПЕРСПЕКТИВ 

ВИХОДУ УКРАЇНИ В СВІТ 



років! Ніхто тут не хвалить- 
ся якимось минулим, а живе 
сучасністю. Хвалитеся ми- 
нулим — люди сприйма- 
ють як дешеву замінку, щоб 
закрита сучасну порожнечу. 

Врешті слід простежити 
на підставі листування чи 
Івана Франка, Оснпа Мако- 
вея, Ольги Кобилянської та 
інших діячів початку нашо- 
го століття з редакторами 
німецькомовннх журналів, 
лексиконів, збірників, скіль- 
ки труду вони вклали для 
розповсюдження українсь- 
кої літератури серед німець- 
кого світу. Вони бо і перед- 
плачували німецькомовні 
фахові чи літературні пуб- 
лікації, знали чим світ ціка- 
виться, що пишуть і чита- 
ють інші, і могли піднести 
для чужого читача твори 
рідної літератури. Теоре- 
тично такі питання не роз- 
в'язують. Цю працю дове- 
деться розпочата наново. 
Західні літературні, суспіль- 
но-політичні чи дані фахо^ 
ві журнали повинні стати 
приступними також нашим 
науковцям в оригіналі, а не 
в російських перекладах чи 
виборах, бо тільки так укра- 
їнські культурні сили змо- 
жуть включитися у діялог з 



чужим науковим і культур- 
ним світом. Після 72-ох 
років ізоляції наших східніх 
земель та 45 Західньої Ук- 
раїни тільки зв’язок . зі 
західнім культурним і нау- 
ковим світом допоможе пе- 
ребороте бар’єру, щоб пе- 
реступити пороги до спіль- 
ного європейського дому, 
різні двері якого вже давно 
широко відчинені. В цьому 
спільному домі культури я 
науки, однак, шанують ті- 
льки солідну працю і скром- 
ність, для національної бу- 
тафорії чи бомбастикн тут 
місця немає. 

При виступі одного відві- 
дувача з України, що гово- 
рив розумно про сучасні 
суспільно-політичні проце- 
си в Совєтському Союзі та 
приналежність України до 
Західньої Европи, сказала 
йому німка-співрозмовни- 
ця: „Дорогі, якщо Ви хочете 
належати до Европи, то Ви, 
як інтелігент, вивчіть бодай 
■'•^'одну західньоеаропейську 
мову, бо як ми інакше змо- 
жемо порозумітися?" 

Накінець слід, однак, ска- 
зати й дещо позитивного. 
Справа української культу- 
ри на Заході аж так ненадій- 
но не стоїть, принайменше 



для німецького читача мож- 
на назвати цілу низку нау- 
кових монографій чи розві- 
док та статтей по наукових 
журналах до української 
тематики. У різних великих 
літературних лексиконах- 
енциклопедіях наймолод- 
шого покоління 80-их років 
знайдемо і загальні огляди 
про українську літературу, 
окремі статті про українсь- 
ких авторів чивнзначні тво- 
ри нашої літератури. ПрйГ- 
німецьких університетах 
виходять наукові серії, які 
містять праці чи передруки 
україністачних творів, на 
полицях бібліотек стоять 
антології української прози, 
вибрані твори того чи ін- 
шого письменника чи пос- 
та, українські казки. Не мо- 
жна однак очікувати, що 
автори, видавці чи перекла- 
дачі цих видань, які можна 
розшукати в каталогах уні- 
верситетських чи публічних 
бібліотек, стануть як цуци- 
ки на задні лапки і попро- 
сять добродіїв з Києва, щоб 
їх похвалили за їхню робо- 
ту. Ця робота є індивідуаль- 
ним причинком різних лю- 
дей — чужинців чи україн- 
ців, — що працюють за 
велінням власної совісти, 
яких Бог оберіг, за словами 
Петра Кононенка „від за- 
темнення свідомосте чи со- 
вісти’’... Чужий світ знає 
ціну їхньої праці й вони 
займають в ньому належне 
місце. 



Микола Руденко 

Лист в Україну 



Сьогодні національно- 
політичне становище в Ук- 
раїні нагадує пору року, яку 
ми бачимо на українських 
землях десь наприкінці бе- 
резня та в першій декаді 
квітня. Це та пора, коли 
подекуди сніг уже зійшов, 
зазеленіли нагріті сонцем 
прогалини, поміж безлис- 
тими деревами зацвіли си- 
ньоокі проліски. У розмерз- 
лому грунті від зимового 
сну прокинулося коріння, у 
травах і деревах завирували 
соки. 

Та покищо весна ступила 
на українську землю ли- 
шень однією ногою — дру- 
га нога загрузла десь у пів- 
нічних снігах. Зима забула, 
що вона не вічна — розмов- 
ляє з весною казенним го- 
лосом деспотичної волода- 
рки. Але ж коріння трав і 
^д$рев добре знає, що земля 
вже готова до свободи й 
творчосте. Сніг іще може 
впасти й мороз може вдари- 
ти,. це правда. Та їм над 
весняним світом царювати 
недовго... 

Даруйте, дорогі земляки, 
що я вдався до розгорнутої 
метафори, але саме так я 
бачу сьогоднішню Україну. 
В західніх областях людсь- 
кі обличчя осяяні радістю 
перемоги: влада в місцевих 
Радах перейшла до народ- 
них рук. Львівська область 
майже повністю звільнила- 
ся від комуністичної криги, 
синьо-жовті прапори здобу- 
ли право офіційної симво- 
ліки. Львівська Обласна 
Рада у своїй Відозві до на- 
роду оголосила свою об- 
ласть „своєрідним остро- 
вом свободи’. Більше того: 
у Відозві сказано, що Львів- 
щина стане „місцем вироб- 
лення механізмів і принци- 
пів здійснення одвічної мрії 
нашого народу про незале- 
жну, демократичну Україн- 
ську Державу”. 

В тому разі, якщо парт- 
апаратчнки не дозволять 
львів’янам очолити україн- 
ську весну, вони, львівські 
сміливці, звернуться по до- 
помогу до всього українсь- 
кого народу. Саме так це й 
сказано у відозві Першої 
сесії Львівської обласної 
ради: „Тоді ми звернемося 
за активною підтримкою 
безпосередньо до народу 
всієї України. Бо втратити 
наданий нам вперше за де- 
сятиліття історичний шанс 
ми не маємо права. Історія 
нам з вами цього не прос- 
тить”. 

Мабуть, не обов’язково 
робити таємницю з того, 
що в цій відозві ми легко 
впізнаємо розпечене в гор- 
нилі української правди пе- 
ро Вячеслава Чорновола. 
Того Чорновола, який з 
козацькою відвагою крик- 
нув Щербицькому: Заби- 

райтесь геть! — і скоїлося 
диво: Щербицького й справ- 
ді не стало. Бо це був голос 
самого народу, а голос на- 
родний — то є голос Божий. 

І вже не було жодного 
дива для нас, коли не хтось 
інший, а саме Чорновіл вия- 
вився головою Львівської 
обласної ради. А проте я 
можу уявити шок, який ску- 
вав мозок Івашка та його 
команди. 



Звісно, вони добре знали, 
що від Чорновола нічого 
іншого й ждати не можна. 
Та все ж відозва Львівської 
обласної ради видалася їм 
чимось таким страшним, 
що можна порівняти лише з 
кінцем світу, який називав 
себе комуністичним. Проте 
світ сталіністів іще не звик 
до думки, що він уже ЛИ- 
ШИВСЯ в минулому — він 
іще прагне якось зачепити- 
ся за воза історії. А якщо 
зачепитися не вдасться — 
встромити дебелу ломаку в 
колесо. 

„Літературна Україна” з 
19-го квітня цього року оп- 
рилюднила Заяву ЦК Ком- 
партії України, Президії 
Верховної Ради та Ради 
Міністрів УССР. Заява, 
власне, підбиває підсумки 
березневих виборів до міс- 
цевих рад, але ж послухай- 
те, як сумно звучить голос 
колись усемогутніх зверх- 
ників республіки, що, по 
суті, опинилися в минуло- 
му. Цитую: ’ 

„Останнім часом у Львів- 
ській, Івано-Франківській, 
Тернопільській областях 
певні політичні сили, забез- 
печивши собі в деяких міс- 
тах і районах більшість на 
виборах до місцевих Рад, 
почали відкрито здійсню- 
вати свої амбіційні намі- 
ри”... 

Ви чуєте, люди добрі? 
Воля народу — для Івашка 
та його оточення всього 
тільки „амбіційні наміри”. 
Але давайте простежимо, 
що саме так дратує колиш- 
ніх можновладців. Цитую 
далі: „Під гаслом відрод- 
ження національної свідо- 
мості ведеться розгнуздана 
націоналістична пропаган- 
да...” 

Розумієте: не яканебудь, 
а саме „розгнуздана”. Іще 
вчора український народ 
був надійно загнузданий, 
віжки перебували в руках 
Івашкового попередника — 
Володимира Щербицького. 
О-о, то був порядок! Імпер- 
ський батіг аж свистів над 
Україною. А тепер україн- 
ський народ відкинув кому- 
ністичні шори, віжки висли- 
знули із рук партапарату — 
як же -тут не забідкатись 
цекістам і чекістам?... 

Далі я не хочу стомлюва- 
ти вас, дорогі земляки, дов- 
гими цитатами із цього при- 
смеркового документу. Він 
присмерковий тому, що скі- 
нчився день для комуністи- 
чної олігархії, настав їхній 
вечір. Все в цій заяві витри- 
мано в стилі сусловсько- 
брежнєвської фразеології 
— іншої мови в Івашкозих 
прибічників взагалі немає. 
То не звертаймо уваги на 
фразу — спробуємо проана- 
лізувати суть урядової За- 
яви. 

_ Що ж саме не влаштовує 
її авторів? Передусім, зви- 
чайно, „широкомасштабна 
дискредитація Комуністич- 
ної партії”. 

Так у Заяві називається 
критика на адресу комуніс- 
тів. Що вона широкомаш- 
табна — цілком справедли- 
во: якою ж іще їй бути, раз 
вона всенародна? Народ 

(Закінчення на стор. 4) 




РСЮМОЄО 1893 . 



Згоеооа ( І55М 0274-6964 > 15 риВІїзИеО ааііу ехсері 5ипЄау5 
Мопйлуз апо РоІіОауї оу Ібе іікгаїтап ічаїіопаї А$$осіаІюп 
(•ч аі 30 Мопідотегу Зі'ЄЄ! .Іегїеу Сііу N 3 07302 
ЗуоОоОа (2011 434-0237 _ ШЧА (2011 451-2200 

бюро УНС у Вашінґіомі (202) 347-11МА1ЛЛ (202) 347-8631 (факс ) 

5-Р5С'іріюп і уеаг $40 00 6 гїіопіЬї - $22 00. З топ|р$ -г $12 00 
ОМА тетрегі і уеаг - $15 00 СЬапде оі аасІге$$ $1 00 МаКе 
сВеск ог топеу огаег рлуаОІе Ю-'ЗуоЬоОа 

Ромтаїіеі Зела ааіігек$ сьапдев ю 
5. Гі.іаа ЗО Мопідоггчт , • • .;еі Л>г5Єу С'Іу N 3 07302 
201 1 434-0237 (20і 434-0807 (201 1 434-3036 

Зесопа Сіазз р оМаде раю аі Зегзеу Сііу N З 



р О В • 346 Лег^еу Сііу N 3 07303 



Несподіванка Міхаїла Ґорбачова 



За останніх півтора року ми вже навчилися 
— нічому не дивуватися. Минулий рік був роком 
несподіванок і їхній цикл ще далеко не закінчив- 
ся. Останнє, чого люди не сподівалися, це при- 
стойна і розумна промова Міхаїла Ґорбачова на 
28-му З’їзді Компартії СССР у Москві у вівторок, 
10-го липня 1990 р. Московський кореспондент 
„Ню Йорк Т аймсу" Билл Келлер, мабуть, теж був 
здивований: у своїх першорядних звідомленнях 
він ставився досить критично до того совєтсь- 
кого лідера, а з його допису у „Ню Йорк Таймсі" 
з 11-го липня віє щонайменше щирим признан- 
ням. Виходить, що Горбачов відхилився від 
своєї манери говорити вихилясами і залишати 
собі відкриту хвіртку для можливої зміни стано- 
вища. Виступив виразно, як речник лібералізму, 
наче переліцитовуючись з Борисом Єльцином. 
Різко критикував партійних консерватистів, 
закликаючи їх, щоб „припинили вживати авто- 
ритарні методи". Твердив, що слабість Компар- 
тії у тому, що вона не йшла з духом часу. Коли 
вже раніше Горбачов говорив про демократію, 
то тепер чи не вперше виразно заявився за 
демократизацією режиму і за перехід з контро- 
льованої марксистської системи на систему 
вільного ринку. 

Це була виборча промова й вона осягнула 
свою ціль, бо Ґ орбачов отримав 3,41 1 голосів, як 
єдиний поважний кандидат на пост генераль- 
ного секретаря Компартії СССР. 501 голос упав 
на маловідомого делегата з вугільного басейну, 
615 голосів були розпорошені. Найважливішим 
моментом отих виборів ітолбСувайня була гіоїжа 
програна відомого лідера крайнього' гїравого 
крила Компартії, їґора Ліґачова. Після того, як 
він сам недвозначно просився, щоби вибрати 
його на якийсь поважний партійно-державний 
пост — він кандидував на пост заступника 
генсека Компартії. Горбачов раніше натякав, що 
він може зректися становища генерального 
секретаря Компартії — тепер прийняв той вибір, 
але заскочив своїх однопартійців заявою, що 
треба створити пост заступника генсека і на той 
пост зразу запропонував Володимира Івашка, 
президента , колишнього генсека Компартії 
України, який був наступником Володимира 
Щербицького. Івашко є ніби членом партійної 
„середини”, — Господь знає, що це значить у 
практиці. Ліґачов програв до Івашка і його 
кар’єра мабуть, закінчена. Найбільша перемога 
Ґорбачова не в тому, що він бодай частинно 
відзискав своїм виступом популярність у партії, 
але що не допустив до, здавалося, неминучого 
розколу у партії. З первісного ходу З’їзду 
виходило, що більшість мають „праві" і що тому 
ліберальна меншина виступить з партії і прийме 
якусь нову назву. Коли ж Ґ орбачов довго і палко 
промовляв по ліберально-демократичній лінії — 
не було глузду лібералам з табору Бориса Єль- 
цина і Анатоля Собчака (з Ленінграду) виступа- 
ти з партії чи розколювати її. Тільки сам Єльцин 
зголосив свій виступ із партії, мотивуючи це тим, 
що він, як президент Російської Республіки не 
може репрезентувати тільки одну партію. 

Які політичні наслідки такої перемоги Ґор- 
бачова і чи такий зворот на З'їзді Компартії 
корисний чи шкідливий для України? На най- 
ближчу майбутність воно, мабуть, скріпить 
позицію Ґорбачова в очах Заходу і запевнить 
Горбачову його керівну позицію в СССР. За- 
хідньонімецький канцлер Гельмут Коль, який з 
усіх західніх лідерів найбільше бажав собі пере- 
моги Ґ орбачова — буде вдоволений. Він боявся, 
щоб на місце Ґ орбачова не прийшов хтось, з ким 
буде куди трудніше договоритися у незакінче- 
ному ще процесі з'єднання двох частин Німеч- 
чини, бо СССР має все ще право „контролю” над 
Німеччиною за Потсдамським договором з 1945 
року. Можливо, що тепер СССР зможе легше 
дістати фінансову допомогу від Заходу — якщо 
відмовиться від дальшого субвенціонування 
Куби Фіделя Кастра. 

Кар'єра Володимира Івашка не цікавить 
український визвольний рух. Івашко зрікся 
посту генсека і президента УССР. Сумнівно, чи 
підвищення Івашка на партійній драбині змен- 
шить ролю КҐБ в Україні, найбільшого ворога 
українського національного руху. Можливо, що 
перемога Ґорбачова на З’їзді Компартії віддалила 
процес розпаду імперії. Україні це не зашкодить, 
бо вона потребує ще часу для скинення з себе 
решток намулу довготривалої неволі. Центр 
проблеми знову пересувається з політичної на 
економічну площину. Легше було Горбачову 
виграти на З'їзді Компартії, як виграти бій з 
економічною кризою і партійним хаосом, який 
ще не закінчився. 

4 Ц 



Ліда Палій і 

НА ПОЛТАВЩИНІ 

ВЖЕ ТАКОЖ ВЕСНА 

(Нотатки із Шевченківського святкування 18-22-го травня 
1990 року) 

Пі. 

Біля Шевченкового дуба 

По полудні письменницька братія роз'їхалася хто 
куди, одні на відкриття виставки картин „Мальовнича 
Україна", інша на свято народної творчосте, а ще інші на 
свято вулиці і провулка Т. Шевченка. Мені попало взяти 
участь у святкуванні біля 1 29-літнього дуба, який полтавча 
ни посадили в день перенесення тіла Кобзаря з Петрогра- 
ду в У країну. Зібралося там кілька старших жінок і молодь 
в народних одягах, які робили враження незацікавлених, 
наче б виконували ще один нудний обов’язок. О. Лисенко, 
правнук Шевченкового брата Иоснфа оповідав про те, що 
переказував йому його дідо, Шевченків хрещеник. Це 
людина літня, обвішана медалями з війни й було 
враження, шо вш вже не вперше говорив на цю тему, робив 
це, однак, з замилуванням і ентузіазмом. 

Проголошували „заплановані" стереотипні промови, 
аж доки не виступив Є. Дудар і не сказав, що надто багато 
в місті пам’яток сатрапа Петра І. Поет львів'янин І. Гушак 
відчитав відважного патріотичного вірша. Казах Боджи- 
гітов оповів про те, що в його місті Форт-Шсвчснко 
шанують пам’ять Кобзаря, та, що принаймні щодесятого 
хлопчика звуть там Тарасом. Цей гість роздав нам шість 
гілок із Шевченкової верби і ми їх посадили біля дуба. 
Піклуватися ними обіцяли учні агрономної школи. Маю 
надію, що колись ще зможу поїхати в Полтаву й побачити 
чи „моє" деревце росте. 

Співоче поле Марусі Чурай 

Вечір був холодний, а все ж таки на величавий стадіон, 
названий „Співочим полем Марусі Чурай'/ зійшлося 
багато глядачів. На ярусах чаші амфітеатру мерехтіла 
кількатисячна маса співаків, музик і танцюристів у 
народних одягах. Святкування відкрив В. Коломисць, 
перший секретар Спілки Письменників України. Говорив 

/ 



про національну свідомість, про Шевченка — символа 
боротьби за життя без пут, та борця за людську й 
національну гідність. Закликав: „Люди! Не даймо 
зімкнути вуста великої нашої Ма .ері, не даймо остаточно 
покласти П в домовину..." Поет з Мадярщини прочитав 
„Заповіт" своєю мовою, промовляв і професор пекінсько- 
го університету. Все те було переплетене виступами 
народних колективів Полтавщини, хорів і танцювальних 
груп. З великою насолодою слухали ми спів визначної 
співачки, солістки Раїси Кириченок. Знаменитий рецита- 
тор зі Львова С. Максимчук читав уривки поеми Франка 
„Великі роковини", яка через свій зміст не ввійшла до 50- 
томної збірки його творів в Україні. Поему закінчив 
словами: „Довго нас доля жерла. Далі наруга жре, та ми 
крикнім — „Ще невмерла і не вмре!” Ці слова публіка 
прийняла гучними оплесками, похитувалися два, чи три 
жовто-блакитні прапори, принесені на стадіон. 

Концерт тривав понад дві години й закінчився 
могутнім „Заповітом", співаним тисячами голосів, 

Під кінець крізь хмари пробилося сонце, освітило 
пагорби за амфітеатром, покриті буйною зеленню і 
силюстами тополь та нацятковані то тут, то там білими 
домиками. Це не дозволяло мені забуте, що я в Україні. Я 
відчула цілим серцем, що це моя земля, що довкола мої 
земляки співають мої тужливі пісні... 

Полтавські села 

Третього дня ми роз’їхалися по району, одні поїхали 
до Опішні, інші до Кобеляцького літературного музею, ще 
інші відвідали колгосп ім. Леніна й з радістю ствердили, 
що там мас підтримку Селянська партія. Мені попало 
їхати до селища Велика Багачка. А там було й трохи 
традиційної „показухи”, але було багато щирої гостиннос- 
те. 

Спершу, минувши славну Решитнлівху, пристали в 
малому селі Поділ. Знову вітали нас хлібом і сіллю, знову 
давали квіти. Письменники, знаючи встановлені форми, 
помаршували під пам’ятник Леніна, а ми з австралійцями 
побачили прикрашений' рушником портрет Шевченка й 
пішли туди скласти наші квіти. Цим інцидентом були так 
заскочені наші господарі, що кореспондент згадав про 
нього в „Літературній Україні". Вітала нас група школя- 
рів. Пробувала завести з ними розмову, вони говорили 
доброю українською мовою, були, однак, дуже несміливі. 



Була там також і група літніх жінок, закутані від холоду 
грубими хустками. Вони мабуть чекали на весільний 
почот, який невдовзі мав сюди прибути. На стіні будинку 
(це, мабуть, була сільрада) і на плоті подольчани розвісили 
свої вироби. З одного боку були прегарні старі вирізувані й 
вишивані сорочки, а з другого — сучасні не ткані, а якісь 
„вишивані” килими у пестрих кольорах. 

Гостили нас варениками, гречаниками і всяким іншим 
добром, подаваним в розмальованих глечиках, мисках і 
макітрах. 

Відвідали ми також кладовище, де похований кобзар 
Кушнернк. Ми вже повинні були догадатися, що нас чекає, 
коли побачили на нагробному камені напис: 

Це не та Багачка 
/з двома церквами 
Це земля моя радянська 
Сповнена піснями. 

Біля могили грав бандурист. Зразу стало зрозумілим, 
що цей бідачисько „запрограмований" ще десь за Брежнє- 
ва, а може раніше. Співав першу пісню про мир, а потім 
про братній російський народ Коли я його попросила 
заграти щось старннного, народного, він зовсім розгубив- 
ся, а хтось з гурту, який біля нас зібрався, заявив, що у них 
інша програма. Так ми й не почули справжньої народної 
пісні, а шкода, бо довкола стояли старі похилі хрести й пах 
чебрець... 

У Великій Багачці на головній широкій вулиці 
відбувався показ народного мистецтва, чи ярмарок, на 
якому майже нічого не продавали. Вулицею проходжува- 
лися кілька груп старших жінок і співали прегарні 
старовинні народні пісні, особливо весільні. Вибивалися 
високі та сильні голоси „виводниць”. Жінки були в 
традиційних строях, сорочках, у гарно вишитих чорно- 
червоним взором, у темних спідницях й типових полтавсь- 
ких корсетках безрукавках. Я питала цих жінок, чи вчать 
вони цього співу молодих, вони запевняли, що так, я 
однак, ніде не чула, щоб молоді співали цих старинннх 
пісень. Правду кажучи, на святі майже не було молоді, чи 
їм вже не цікаво. Десь грали троїсті музики, одна, чи дві 
особи танцювали. Можна було купити бублики, шашлик. 

Закінчення буде. 



Ч. 136. 



СВОБОДА. ЧЕТВЕР. 19-го ЛИПНЯ 1990 



З 



ЗРІСТ ЧЛЕНСТВА УНСОЮЗУ, ЦЕ ОБОВ’ЯЗОК 

І ТУРБОТА НАС УСІХ! 



Кожна організація, яка 
бажає рости і розвивати 
свою діяльність і яка дбає 
про свою майбутність, му- 
сить постійно поповнювати 
ряди новими членами. То- 
му і УНСоюз від довгих 
років робить заходи, щоб 
згуртувати у себе якнай- 
більше число американсь- 
ких і канадських українців. 

Найбільший тягар цієї 
так важної організаційної 
праці, яка є такою конеч- 
ною для майбутнього на- 
шої установи, несли від дов- 
гих років і дальше несуть 
наші відділові секретарі. За 
їхню відданість і труд Ек- 
зекутивний Комітет УН- 
Союзу складає їм щиру по- 
дяку. 

Заразом Екзекутивний 
Комітет просить всіх кон- 
венційних делегатів та чле- 
нів Управ Відділів включи- 
тися практично в організа- 
ційну працю. Це означає. 



що кожний' з них повинен 
подбати, щоб члени його 
родини, знайомі і їхня рідня 
вступили у ряди членів 
нашої організації. За всіми 
інформаціями про 20 родів 
забезпечення, про висоту 
сум забезпечення можна 
звертатися до відділових 
секретарів, або прямо до 
Головної Канцелярії. 

Подаємо список секрета- 
рів і організаторів, членів 
КлЮбів Заслужених Сою- 
зовців та Будівничих УН- 
' Союзу, які за першу поло- 
вину 1990 року придбали по 
10 або більше членів. Пер- 
шуном є М. Кігічак, Відділ 
496-ий, Сієтл, Ваш., здобув 
98 членів, забезпечених на 
суму 422,000 дол. Друге 
місце зайняв головний кон- 
тролер Василь Пастушок, 
Відділ 231-ий, забезпечив- 
ши 39 членів, на суму 269, 
000 дол. Головний Контро- 
лер Василь Дідюк приєднав 
20 нових членів до Відділів 



416, 401, 402 на загальну 
суму забезпечення 205,000 
дол. По 14 членів придбали 
Маргарста Гентош. Відділ 
305-ий, на суму 68,000 дол. 
та Й. Чабан, Відділ 242-ий, 
на суму 49,000 дол. Ольга 
Бережан, Відділ 1 14-ий, за- 
безпечила ІЗ нових членів 
на суму 55,000 дол. По II 
членів приєднали Стефанія 
Фсднк, Відділ 292-ий, на 
суму 77,000 дол., П. Шев- 
чук, Відділ 13-ий, на суму, 
58,000 дол. та В. Ссмків, Від 
діл 379-ий, на суму 27,000 
дол. Організатори, які при- 
єднали по 10 нових членів 
це: Христнна Фуґа-Ґербеги 
Відділ 269-ий на суму 50,000 
дол., Ю. Котляр, Відділ 42- 
нй, на суму 42,000 дол., Б. 
Одсжинський, Відділ 216- 
нй, на суму 37,000 дол., Т. 
Сливінський Відділ 59-ий, 
на суму 35,000 дол. та В. 
Варшона, Відділ 266-ий, на 
суму 32,000 дол. 



Секретарі й організатори, члени Клюбу Відданих Союзівців, які від січня до кінця 





червня 1990 року приєднали від 5 до 9 нових членів у ряди УНСоюзу. 


П.Ч. Організатор 


Відділ Ч. 


Нові 

члени 


Сума забез- 
печення 


ОКРУГА 


1. 


А. Слюсарчук 


і 74 


9 


$ 24,000 


Дітройт 


2. 


Марія Гаравус 


127 


8 


34,000 


Баффало 


3. 


Р. Припхая 


399 


8 


40,000 


Чикаго 


4., 


І. Геврик 


445 


8 


28,000 


Вінніпег 


5. 


Е. Матіяш 


120 


7 


34,000 


Піттсбурґ 


6. 


Катерина Назарк 


183 


7 


48,000 


Дітройт 


7. 


С. Приймак 


217 


7 


29,000 


Рочсстер 


8. 


А. Маринюк 


368 


7 


71.С00 


Необ’єднані Відділи 


9. 


П. Тарнавський 


375 


7 


35,000 


Філадельфія 


10. 


Ліліяна Заневнч 


441 


7 


35,000 


Торонто 


11. 


Гелсн Словік 


7 


6 


22,000 


Шамокін 


12. 


М. Турко 


63 


6 


26,000 


Піттсбург 


13. 


Т. Дуда 


163 


6 


19,000 


Філадельфія 


14. 


В. Білик 


170 


6 


27,000 


Джерзі Ситі 


15. 


П. Аркотин 


261 


6 


30,000 


Філадельфія 


16. 


С. Островський 


270 


6 


22,000 


Джерзі Ситі 


17. 


С. Віхар 


292 


6 


24,000 


Дітройт 


18. . 


.3?’ Голубець 


358 


6 


85,000 


Клівленд 


19. 


Катерина Панчншнн 


378 


6 


18,000 


Філадельфія 


20. 


Ярослава Зорнч 


432 


6 


20,000 


Торонто 


21. • 


Олександра Дольннцька 434 


6 


26.000 


- Монгреаль 


22. 


Текля Мороз 


465 


6 


51,000 


Монтреаль 


23. 


Стефанія Кочій 


472 


6 


17,000 


Чикаго 


24.- 


О. Ліневич 


488 


6 


28,000 


Необ’єднані Відділи 


25. 


І. Кунь 


15 


5 


100,000 


Балтимор 


26. 


Анна Тарас 
Ольга Марущак 


47 


5 


. ’ 17,000 


Аллентавн . 


27. 


82 


5 


21,000 і - 


Дітройт • ,- 


28. 


Стефанія Гаврилюк 


88 


5 


27,000 


Трой 


29. 


В. Гладьо 


161 


5 


37,000 


Піттсбург 


зо. 


П. Щерба 


173 


5 


19,000 


Філадельфія 


ЗІ. 


І. Пригода 


200 


5 


23,000 


Ню Йорк 


32. 


Анна Ремик 


238 


5 


13,000 


Бостон 


33. 


Данута Ясінська 


287 


5 


36,000 


Джерзі Ситі 


34. , 


Т. Фінів 


350 


5 


23,000 


Ню Гейвсн 


35. 


Т. Шумилович 


457 


5 


15,000 


Ню Йорк 


36. 


Віра Баніт 


473 


5 


13.000 


Монтреаль 



Коли мова про Округи, 
то з 31 Округ тільки одна 
Округа на проявляла актив- 
ности в організаційній пра- 
ці. Як окрема група необ’є- 
днані Відділи призначену 
квоту виконали на 256 від- 
сотків — це завдяки М. Кігі- 



чакові, Відділ 496-ий, який 
розгорнув ^організаційну 
діяльність поміж новопри- 
булими імігрантами з Ук- 
раїни в околицях Сієтл, 
Ваш. Наступне місце у ви- 
конанні організаційної кво- 
ти зайняла Округа Трой/ 



Олбані виконавши свою 
квоту на 62 відсотки. За 
ними слідують Філадель- 
фійська Округа з 59 відс. та 
Шамокін — Округа Твердо- 
го Вугілля з 58 відс. викона- 
ної квоти. 



Організаційні здобутки Округ УНСоюзу від січня до кінця червня 1990 року. 



ПОРІВНЯННЯ 





1990 р. 


3 


1989 р. 


Число Округ 


31 




ЗІ 


Число Відділів 


399 




405 


Приєднано нових членів 


838 




631 


Загальна сума забезпечення 


$4,545,000 




$4,334,000 


Пересічна сума забезпечення на особу. 


55,423 




$6,868 


Назначена квота 


2,000 




2,000 


Виконана квота 


42% 




31% 



Нові члени Сума забез- Назнач. Виконана 
П.Ч. ОКРУГА у 1990 р. печення квота квота 



1 . • 


Філадельфія 


129 


$877,000 


220 


59% 


г 


Чикаго 


68 


243,000 


155 


44% 


3. 


Дітройт 


53 


262,000 


115 


46% 


4. 


Торонто 


47 


273,000 


90 


52% 


5. 


Ню Йорк 


44 


177,000 


155 


- 28% 


6. 


Піттсбург 


41 


189,000 


100 


41% 


7. 


Шамокін 


41 


168,000 


70 


58% 


8. 


Трой/Олбані 


34 


163,000 


55 


62% 


9. 


Джерзі Ситі 


24 


120,000 


75 


32% 


10 . 


Монтреаль 


25 


120,000 


50 


50% 


11 . 


Ню Гейвен 


23 


82,000 


60 


38% 


12. 


Клівленд 


20 


185,000 


90 


22% 


ІЗ. 


Баффало 


17 


75,000 


45 


38% 


14. 


Аллентавн 


15 


60,000 


50 


30% 


15. 


Нюарк 


15 


50,000 


90 


17% 


16. 


Вілкс Беррі 


14 


77.000 


.35 


40% 


17. 


Паесейк 


13 


53,000 


зо 


43% 


18. 


Сиракюзи/Ютика 


12 


104,000 


65 


18% 


19. 


Рочестер 


11 


41,000 


70 


16% 


20. 


Балтимор 


10 


121,000 


45 


22% 


21. 


Ніагара 


10 


119,000 


45 


22% 


22. 


Вінніпег 


10 


34,000 


40 


25% 


23. 


Перт Амбой 


8 


34,000 


55 


14% 


24. 


Бостон 


8 


24,000 


зо 


27% 


25. 


Янгставн 


6 


29,000 


зо 


20% 


26. 


Вунсакет 


6 


40,000 


20 


30% 


27. 


Ст. Луїс 


4 


118,000 


10 


40% 


28. 


Центральна 


1 


3,000 


20 


05% 


29. 


Міннеаполіс 


1 


3,000 


20 


05% 


зо. 


Скрентон 


— 


‘ — 


15 


— 


31. 


Необ’єднані Відділи 
в Америці 


128 


701,000 


50 


256% 




РАЗОМ: 


838 


4,545,000 


2,000 





Назначену квоту цілого УНСоюзу виконано на 42 відсотки. 



Гості з Києва і Львова — в Чикаго 



З ініціятиви та на запро- 
шення Лікарського Това- 
риства і НТШ в Чикаго , 
26-го травня ц.р. в Культур- 
ному Осередку Тисячоліття ; 
відбулася цікава зустріч з 
гістьми з України: з Михай- 
лом Павловським, хірур- 
гом — ректором Львівсько- 
го медичного інституту, і з 
Миколою Сснченком — ди- 
ректором бібліотеки укра- 
їнської Академії Наук з Ки- 
єва. 

Пісдя багатьох зустрічів,’ 
минулої осени й першої по- 
ловини ц.р., які були спов- 
нені обговоренням біжучих 
подій в Україні, головно 
створення Руху, перед і ви- ’ 
борча кампанія тощо, ця 
зустріч була дуже конкрет- ' 
на і торкалася Львівського, 
медичного інституту та ки- 
ївської бібліотеки АН. 

Першим виступив ректор 
М. Павловський. Він розпо- 
вів, що в Україні є 14 вищих, 
медичних шкіл-інститутів, 
Львів відрізняється — має 
всі можливі факультети зі 
своїми відділами, наприк- 
лад, педіатрія зі своїми від- 
ділами включно з дитячою 
стоматологією. У Львові є 
великий факультет для вдо- 
сконалення лікарів. Тепер 
Львівський медичний інсти- 
ту має п'ять з половинок^ 
чисяч студентів, 82 профе- 
сори, 450 кандидатів медици- 
нах наук і асистентів. 

Львівський інститут роз-. 
впнувся з Львівського уні- 
верситету. На думку ректо- 
ра Павловського, вища 
школа мусить бути консер- 
вативною, стабільною. Не- 
давня зустріч-конфсренція 
ректорів показала, як бага- 
то проблем до вирішуван- 
ня. Передовсім недостатнє 
фінансування, тільки 3 від- 
сотки з бюджету признача- 
ються на освіту і культуру. 
Після відвідин Колюмбій- 
ського університету для го- 
стя зі Львова ясною стала 
велика різниця між систе- 
мами навчання тут і в СССР. 
Коли студент мусить запла- 
тити таку високу ціну за 
навчання (ЗО тисяч), то і його 
ставлення до студій мусить 
бути інше. Тут ректор — 
для репрезентації, там він 
мусить бути добрим госпо- 
дарником, а це нелегко. 

Лікарі наші, сказав д-р 
Павловський, мусять при- 
свячувати більше часу паці- 
єнтам, щоб компенсувати 
брак відповідної апаратури. 
Навіть дуже грунтовні роз- 
мови з пацієнтом не дають 
певности в діагнозуванні 
так, як відповідні апарати. 




Д-р М. Клодницька-Процик приймає подарунок від 
ректора Львівського медичного інституту М. Павловсь- 
кого. 



Ми там на початку дороги. 
Без вільного ринку, без сво- 
боди виміни, без корисні- 
шого фінансування науки і 
культури, нема що думати 
про поліпшення. Потім він 
розповідав про тривалість 
студій, проблему обов’яз- 
кової праці в колгоспах, чи 
на підприємствах, вартість 
яких дуже проблематична, 
як рівнож про скерування на 
практику. З цим великі про- 
блеми, особливо для ліка- 
рів, що спеціалізувалися в 
ділянках стоматології й фа- 
рмакології: у Львівській 
області обмаль місць і важ- 
ко влаштуватися на працю. 
Є проект модернізувати 
навчання, щоб по одержан- 
ні диплому можна було рік 
працювати в інституті. 
Мова викладів: є україно- 
мовні групи і російськомов- 
ні. У Львові багато інозем- 
них студентів, в тому числі з 

' країн слабо розвинених, з 
ними треба більше працю- 
вати — великі різниці в 
рівнях навчання з середніх 
шкіл. Є нові зголошення на 
студії українців з Канади, з 
Польщі та інших країн. 

, Присутні цікавилися кри- 
теріями прийняття на сту- 
дії, обов’язковими предме- 
тами екзаменів, про спеція- 
лізацію лікарів, про відділе- 
ння інституту від універси- 
тету... Питання ставили 
д-ри Пилип Демус, Петро 
Мощок, Павло Пундій, Ва- 
силь Трухлий, Мирослав 
Колснєькнй, мґр Галя Па- 
човська, яка закінчила фар- 




3 жалем ПОВІДОМЛЯЄМО, ЩО ПО ДОВГІЙ І тяжкій недузі 
упокоїлася в БозІ дня 6-го липня 1990 р. 
на 81-му році життя 

дипломована медсестра бл. п. / 

* * і 

Стефанія Свистун 

ПОХОРОН відбувся з похоронного заведення Музики в 
Чикаго, Ілл. до собору свв. Володимира й Ольги, опісля на 
цвинтар св. о. Миколая, про що повідомляють усіх знайомих 

ДРУЗІ І ПРИЯТЕЛІ 




ДІЛИМОСЯ сумною ВІСТКОЮ 
з Рідними, Приятелями І Знайомими, 
що у понеділок, 18-го липня 1990 р. на 78-му році життя, 
по короткій недузі відійшла у Вічність 
наша Найдорожча 
МАМА, БАБЦЯ, ПРАБАБЦЯ І ТЕТА 

св. п. 

ОЛЬГА БОЙЧУК 

з дому РИМАР 

ПАНАХИДА в четвер, 19-го липня 1990 р. о год. 7 ЗО аеч. 
я похоронному заведенні Редал & Овппу. Оиакег Яб.. 
ОцеелдЬцгу. ІЧ.У. 

ПОХОРОН — Свята Літургія І Панахида в п'ятницю, 
20-го липня 1990 р. о год. 9 ЗО ранку а українській католиць- 
кій церкві св. Миколая у УУаіегуІіеІ. N V.. звідкіля Тлінні 
Останки будуть перевезені на цвинтар св. Миколая. 

Горем прибиті: 

син — ІГОР з дружиною ОЛЬГОЮ 
■нуки - МАРКО І ХРИСТЯ 
превнуки - ПЕТРО І АЛЕКСАНДРА 
син — д-р ЗЕНКО з дружиною 
ЄЛИСАВЕТОЮ 

внуки - АНДРІЙ, ПАТРИСІЯ І АНДЖЕЛА 
син — ОРЕСТ з дружиною МАРІЙКОЮ 
внуки - АДРІЯНА. ЛАРИСА І Л1ДА 
сестрінка — ПІЦА ЗАВАДОВИМ з мужем 
ЗЕНКОМ 

ВЛОДКА КОЦЮРКО з мужем 
МИХАЙЛОМ 

та ближча І дальша Родина а Америці 
й Аргентині 



макологію в повоєнному 
інституті. На власному при- 
кладі, при иострифікації 
тут, переконалася, що Льві- 
вський медичний інститут, 
фармакологія, числиться 
тут високо. 

Ректор Павловський роз- 
повів про початки інститу- 
ту, про виведення його з 
університету. Львівський 
медичний інститут мас пра- 
во академії — не треба їзди- 
ти до Москви по наукові 
титули. Відносно лікарсь- 
кого конгресу в Україні рек- 
тор Павловський сказав: 
„Конгрес буде початком 
доброї роботи. Ми дуже 
ждемо вас в Україні". Він цс 
сказав у зворушливій хви- 
лині, коли голова Лікарсь- 
кого Товариства д-р Марія 
Клодницька-Процик разом 
з д-ром Ахілем Хрептовсь- 
ким, поінформувала, що 
від імсни Управи переда- 
ють для Львівського медич- 
ного інституту комп’ютер 
ІБМ. Зворушений цим гість 
подарував господарям аль- 
бом київського мистецтва і 
косівську вишивку. 

Другим виступив днр. 
Микола Сенченко. Він при- 
був, щоб д^щізнатися з мо- 
дерним веденням бібліртек. 
Бібліотека Академії Наук в 
КисвГанмдгае праць в тому 
напрямку. Розпочав свою 
розповідь від 1918 року, від 
часу гетьмана Скоропадсь- 
кого, коли постала бібліо- 
тека. Тепер бібліотека мас 
12 мільйонів томів, понад 
600 працівників і переживає 
своє друге відродження. Тво- 
ряться нові відділи: „Роз- 
стріляне Відродження”, Від- 
діл закордонних наших слів- 
вітчизняників. постає пот- 
реба національної бібліо- 
графії й конечна комп’юте- 
ризація. 15-го жовтня ц.р. 
буде святкування 375-річчя 
створення Братства. від 
якого постала Могилянсь- 
ка Академія. Є проект і 
йдуть старання, щоб на цьо- 
му місці створити Заповід- 
ник. 

На запитання д-ра Павла 
Джуля про пожежу і втрати 
в 1964 році директор Сен- 
ченко відповів, що всі книж- 
кові втрати доповнено. Да- 
льше інформував, що є в 
пляні створити програму 
копій, особливо рідкісних 
примірників Було зацікав- 
лення, де знаходиться біблі- 
отека Ярослава Мудрого. 
Тривають розшуки в Межи- 
гірському монастирі, що 
десь там замурована бібіо- 
тека. 

Весь вечір проходив в 
дружній і інтелектуальній 
атмосфері. 

Ірина Камінська 



ПОДЯКА 




З волі Всеїншнього іідійшоі від нас несподівано 
на 68-ім році життя 
наш Найдорожчий 



МУЖ. БАТЬКО І ДІДУСЬ 

СВ. п. 

ЕВГЕН БОГДАН 

ВЕСОЛОВСЬКИЙ 

\ 

в суботу, 23-го червня 1990 р. Б., в день Свята 
Состраданія Пресаято) Богородиці. 

Цією дорогою складаємо сердечну подяку Всеч. Отцям 
Левові І Лаірентієвн, ЧСВВ за удіпвння останніх НайсаятІ- 
ших Тайн Покійному, за відлрааи а похоронному заведенні 
П. Яреми І а церкві та на цвинтарі, за зворушливі прощальні 
проповіді І підтримання нас на душі о цей тяжкий час. 
Особливо дякуємо нашій дорогій МІлІ Ройовській за 
підтримку, поміч матеріальну І душевну, молитви, Служби 
Божі та участь а похоронних відправах І на цвинтарі. 
Дякуємо щиро Колегам Покійного за молнтаи. Служби Божі, 
участь у відправах І за зворушливе пращельне слово 
ПроциковІ, а всім Приятелям І Знайомим за участь у від- 
правах, молнтаи і Служби Божі. 

Нехай Милосердний Господь заплатить Вам усім 
сторицею, а бл. л. Вагонові Богданові нехай дасть Царство 
Небесно. 

Вічна йому Пам'ять! 

В глибокому смутку 

дружина ОЛЬГА з дітьми І внуками 

• 

В сороковий день по смерти відправиться 
Заупокійна Служба Божа за Еогена Богдана а Бразилії 
дня 2-го серпня 1990 р. Б. 




У глибокому смутку повідомляємо, 
що а суботу, 30-го червня 1990 р. на 81-му році життя 
а Каліфорнії а своїй хаті, по довгій І тяжкій недузі помер, 
Найдорожчий 
ЧОЛОВІК, БРАТ І ВІТЧИМ 

бл. П. 

Андрій Василенко 

Уроджений на Полтавщині. 

ПОХОРОН відбувся в ЦеркаІ-Пам'ятннку св Андрія в 
С. Баанд Бруку, Н. Дж. Тіло Покійного спочило на місцевім 
православнім цвинтарі. 

Залишені у смутку: 

дружина — АННА ВАСИЛЕНКО 

а Каліфорнії, Л. А . 
сестра — МІЛЯ ПЕТРЕНКО з родиною. 

Клівленд, Огайо 
пасербиця — МАРІЯ ПОБИВАЙЛО з родиною 
Клівленд, Огайо 
дві сестри з родинами ■ Україні 

ВІЧНА ЙОМУ ПАМ'ЯТЬІ 




Повідомляємо Родину, Приятелів І Знайомих, 
що у вівторок, 17-го липня 1990 р. у Ню йорку, 
відійшла аід нас у Вічність 
на 91-му році життя 

наша Дорога 
МАМА І БАБУНЯ 

бл. л. мґр філос. 

Марія Дихдалевичева 
зі Нісевичів- 
Добрянських 

ур. а селі Коростенко біля УстрІк Долішних 
на ЛомкІащинІ. 

ПАРАСТАС ■ четвер, 19-го липня 1990 р. о год. 7 ЗО аеч. 
а похоронному заведенні Петра Яреми в Ню йорку. 

ПОХОРОН — Свята Літургія І Панахида о п'ятницю, 
20-го липня о год. 9 ЗО ранку в церкві св. Юра а Ню йорку, а 
відтак на український православний цвитар со. Андрія Пор- 
возванного в С. Бавнд Бруку. Н Дж. 

Залишила у глибокому смутку: 

доньку — ОЛЬГУ з чоловіком РАЛЬФОМ 
внуків — МАРКА. МІРКУ І ДІДІ 

Пам'ять про Неї І любов завжди будуть жити 
в наших серцях. 

ВІЧНА їй ПАМ'ЯТЬІ 
• 

Замість каїтів прохаємо складати пожертви на 
Український Музей а Ню йорку. 



Ділимося сумною вісткою з Рідними, Приятелями І Знайомнмк та Членами ОМУС-у, 
що дня 1 1 -го липня 1 990 р., ненадійно відійшла у Вічність на 89-му р. трудолюбивого життя 

наша Дорога СВОЯЧКА 

СВ. п. 

Лена Бенцаль-Карп’як 

уроджена Сівницька 

визначна артистка-слівочка українських сталих І обіздових театрів та Львівського Опер- 
ного Театру, осноаниця та активна членка 18-го Відділу СУА в МІннеаполІсІ, Мінн., членка 
церковного хору та церковних І світських організацій, режисарка аматорського гуртка та 
неструджонв виховниця молоді в МІннеаполІсІ, Мінн. 

ПОХОРОН відбувся а понеділок. 16-го липня 1990 р. о год. 9-ІЙ рано з української 
католицької церкви св. Константина на цвинтар Воскросення у МІннеаполІсІ, Міни. 
Залишені в смутку: 

НАДЯ БЕНЦАЛЬ зі сином ІГОРЕМ у Німеччині 
ОЛЕНА М. КАРП'ЯК 
н. «цінники І Племінниці 

• ' 

Замість каїтіа просимо жертвувати на Фонд Допомоги Жертвам Чорнобиля. 





СВОБОДА, ЧЕТВЕР. 19-го ЛИПНЯ 1990 




УКРАЇНА ПРОБУДЖУЄТЬСЯ! ДОПОМОЖІТЬ ЇЙ ВКЛАДОМ 
ВАШОЇ ДИВІДЕНДИ У ФОНД ВІДРОДЖЕННЯ 
І ТрТ- УКРАЇНИ — УНС! 







Редагує Омелян Твардокькнй 



УПРАВА СОЮЗІВКИ 

запрошує на 

КОНЦЕРТ 

молодої піяністки зі Львова 

Квітоспави 

Білинської-Жумар 

який відбудеться 

в неділю. 22-го липня 1990 р. о год. 8-ій веч. 
в залі Союзівки 

Вступ за добровільними датками. 



І Англійське видання 

ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНИ 

за редакцією ВОЛОДИМИРА КУБІЙОВИЧА, 

діючий редактор: ДАНИЛО ГУЗАР-СТРУК 
1-ий і 2-ий з циклів п'ятьох томів, які мають вийти до 1992 р 

А-Р — 1 1 9.50 дол. — 968 стор. 
Є-К — 125.00 дол. — 737 стор. 

Альфабетична Енциклопедія України, базована на 25 
роках праці, комппетне зреащоване і доповнене видання 
£ Енциклопедії Українознавства, вповні ілюстроване копьо- 
1 ровими і чорно-білими фотографіями і численними малами, 
о першорядний покажчик життя і культури українців в Україні 
А і діаспорі 

А Видання ипіуегзііу оі Тогопіо Ргезз. накладом Канад- 

І ського Інституту Українських Студій. Наукового Товариства 
їм Шевченка і Канадської Фундації Українських Студій. 

Набувати можна у книгарні Свободи 
І 5УОВСЮА ВООК 5ТОЯЕ 

* ЗО Мопідотегу ЗігееІ. Зегзеу Сіїу. N 3. 07302 

& Мешканців стейту Нкз Джерзі обое'язуе попаїи до ціни 

6% стейтооого податку 



В Гантері починається 

програма концертів 



Літні вакації для більшо- 
сти людей — час на відпочи- 
нок, на читання легкозміс- 
товних книжок, час зазнава- 
ти втіхи від перебування на 
природі. Літні вакації та- 
кож час позбавитися всіх 
повсякденних турбот.гамо- 
ру міста, робочих проблем. 

Саме такий стан фізично- 
го і душевного спокою най- 
більше сприяє чутливому 
сприйняттю різних видів ук 
раїнського мистецтва, се- 
ред них музики, співу, на- 
родних мистецтв. А де кра- 
ще ознайомитися з найкра- 
щими виразниками нашої 
культури, як в карпатопо- 
дібних Кетскильських го- 
рах. Центр української куль 
тури в Гантері під керівниц- 
твом композитора Ігоря 
Соневнцького пропонує 
„вакаційникам" серію кон- 
цертів класичної музики, 
яка складається з самостій: 
них речиталів світової сла- 
ви українських митців-вір- 
туозів: піаніста Олексан- 
дра Слободяника ( 18-го 
серпня) та скрипаля Оле- 
га Криси (25-го серпня). 
Перший раз перед укра- 
їнською публікою в Граж- 
ді в Гантері виступить 
видатний смичковий квар- 
тет імени Леонтовича з Ки- 
єва (21-го липня) о годині 
3-ій по полудні і камерний 
ансамбль шд керівництвом 
Томи Гринькова (12-го сер- 
пня), а 28-го липня — піа- 
ністка Юліяна Осінчук. 

*■— 1 Серію серпневих концер- 
тів розпочне співачка -сопра 
но В. Чернн, яка під аком- 



паньямент піяністки Орисі 
Цибрівськоі з Мюнхену оз- 
найомить глядачів з ціка- 
вим репертуаром. 

На опе діяльне запрошен- 
ня Центру Украінсьхоікуль 
тури в Гантері в Ґражді 
виступить з концертом мо- 
лодий київський піяніст Во- 
лодимир Винницький, лав- 
рсат міжнародного конкур- 
су імени М. Лонґ і Ж. Тібо в 
Парижі. Цей незвичайний 
концерт відбудеться 1-го ве- 
ресня. 

Програму цьогорічного до 
брочннного концерту в не- 
ділю, 26-го серпня, о годині 
3-ій по полудні виповнить 
світової слави український 
співак Павло Плішка. 

Крім серії клясичннх кон- 
цертів центр української 
культури в Гантері також 
влаштовує літні курси наро- 
дного мистецтва, серед них 
курси писання писанок, ке- 
раміки, роблення ґерданів, 
вишивання, співу народних 
пісень, гри на бандурі, на- 
родних танків і особливо 
популярного — печення тра 
днційного українського пе- 
чива: короваю, паски, бабки 
і т. д. Ці одно- і двотижневі 
курси відбуватимуться в 
серпні. 

Але і на цьому не кінець 
літній діяльності Центру 
української культури в Ган- 
тері. Відвідувачі Ґражди 
матимуть нагоду побачити 
виставку народного мисте- 
цтва, яка цього року склада- 
ється з близько сорока об- 
рядових рушників з різних 







СОЮЗІВКА 

ЗОУІЛІУКА 



УПРАВА СОЮЗІВКИ 

запрошує на 

МИСТЕЦЬКІ ПРОГРАМИ 

ПІД ЧАС ЛІТА 1990 Р. 



Субота, 21-го липня, год. 8:30 веч. 

Святослава Качарай - сопрано 
Михайло Лев — акомпаньятор 
Гриць Гриновець — соліст 

ЗАБАВА — 10-та год. веч. Грає оркестре Союзівки 



Субота, 28-го липня, год. 8:30 веч. 

Ансамбль бандуристів „ГОМІН СТЕПІВ", Ню йорк 
ЗАБАВА — 10-та год. веч. Грає оркестра А. Худолій 



Субота, 4-го серпня, год. 8:30 веч. 

Хор „ДУМКА", Ню Йорк 

ЗАБАВА — 10-та год. веч. Грає оркестра „Водограй” 



Субота, 11-го серпня 

Програма буде подана пізніше 

ЗАБАВА — 10-та год. веч. Грає тріо Олеся Кузишина 



Субота, 18-го серпня, год. 8:30 веч. 

Програма присвячена виборові „Міс Союзівка" на 1991 р. 
Маріянка Сухенко-Котрель - сопрано (колишня Міс Союзівка) 
Софія Берик-Шульц — акомпаньятор 
ЗАБАВА — 10-та год. веч. Грає оркестра А. Худолій 



Неділя, 19-го серпня 

„ДЕНЬ СОЮЗНИКИ* 



Субота, 25-го серпня, год. 8:30 веч. 

Танцювальний ансамбль Роми Прийми-Богачевської 
ЗАБАВА — год. 10-та веч. Грає оркестра „Веселка" • 



П'ятниця, 31-го серпня 

ЗАБАВА — 10-та год. веч. Грає тріо Олеся Кузишина 



Субота, 1-го вересня, год. 8:30 веч. 

Вокальний ансамбль ДАРКА І СЛАВКО 

ЗАБАВА — 10-та год. веч. Г рають дві оркестри „Темпо" І „Водограй" 



Неділя, 2-го вересня, год. 8 ЗО веч. 

Вокаліст — Апекс Голуб 

ЗАБАВА — 10-та год. веч. Г рають дві оркестри „Темпо" і „Ворограй 

ии,п,п м ОТ.'ОПС>\ /\^ЯОСЮ ІЮП І— чїаїе 



районів України. В програ- 
мі відкриття цієї виставки 
візьме, м. ін. .участь вокаль- 
но-інструментальний ан- 
самбль, який виконує низку 
українських народних пі- 
сень. 

Чи не найпопулярнішою 
імпрезою центру українсь- 
кої культури є щорічний по- 
каз моди, який в минулих 
роках приваблював понад 
сотню глядачів. Цього року 
в неділю, 15-го серпня, о го- 
лині 3-ій по полудні відбу- 
деться показ моди під наз- 
вою „Українсьхі народні 
традиції в сучасному одязі". 
Близько п’ятнадцять моло- 
дих дівчат моделювати- 
муть одяг, в якому помітно 
вплив традиційних україн- 
ських мотивів. Крім того, 
присутні на цьогорічному 
показі моди матимуть наго- 
ду побачити унікальну ко- 
лекцію жіночого одягу мист 
кині-дізайнера зі Львова 
Іри Ганкевич. 

В рамках такої різнома- 
нітної програми усі — стар- 
ші, молодь, діти — знай- 
дуть щось цікавого, навча- 
ться чогось нового, поба- 
чать традиційне в новому, 
незвичному світлі. Чи не на 
тс і літо, щоб мати нові перс 
живання, які можна з насо- 
лодою згадувати протягом 
всього року? 

Точнішу інформацію про 
літню програму Центру ук- 
раїнської культури в Ганте- 
рі можна одержати, телефо- 
нуючи на число (518)989- 
6479, або звернутись лис- 
товно на адресу: Мизіс апб 
Ап Сепіег оГОгеепе Соипіу, 
Р. О. Вох 20,.Іе\уеи, 

Уогк 12444. 



Л. Молодожанин — шостий 

в залі Слави 



П’ять років тому у СТО- 
ЛИЦІ Манітоби, Вінніпезі, 
відкрилася престнжева Заля 
Слави. До неї вводять кож- 
ного року двох найвндат- 
ніших громадян тієї про- 
вінції. Були роки, коли та- 
ких не знаходили. Досі в 
Залі Слави — п’ять найви- 
датнішнх, менш-більш по 
одному на кожний рік її діі. 

Цього року, тільки кілька 
тижнів тому, ввели в Залю 
Слави у Вінніпезі шостого 
й сьомого з таких.автори- 
тст про яких немає ніякого 
сумніву, — і шостим став 
наш славетний мистець- 
скульптор Леонід Молодо- 
жанин, загальновідомий 
культурній еліті як Лео 
Мол. З тієї нагоди канадсь- 
ка преса надрукувала свої 
повідомлення, переважно з 
портретом нашого земля- 
ка, підкреслюючи, що він — 
світової слави скульптор, 
творець великих пам’ятни- 
ків в Америці й Европі. В 
одному тільки Вінніпезі 
кілька їх, у тому числі й 
королеви Єлнсавети, та 
ряд погрудь у галері ях 
і прсстижевих будів- 
лях. Українцям не треба 
пригадувати, що Л. Моло- 
дожанинові завдячуємо 
пам’ятники Т. Шевченкові в 
таких столицях як Вашінг- 
тон чи Буенос Айрес.ряд па- 
м’ятників св. Володимира з 



нагоди 1000-ліття Хрещен- 
ня України та не перевершені 
вітражі (м. ін. у катедрі свв. 
Володимира й Ольги у Він- 
ніпезі). Відомий він теж як 
видатний маляр, мозаїст та 
графік. Безліч грамот і дип- 
ломів, почесних членств та 
медалів (у тому числі й 
Шевченківська КУК ) суп- 
роводили творчу діяльність 
Л. МолоДожанина. Торік 
університет Манітоби від- 
значив його на окремій се- 
сії почесним докторатом. 

Неймовірно працьовитий 
і творчий, люблений і ша- 
нований за свою ввічли- 
вість та скромність, Л. Мо- 
лодожанин створив біля 
своєї хати у Вінніпезі справ- 
жній скульптурний парк із 
копій своїх великих різьб, а 
останнім часом зробив собі 
ще ім’я тим, що запропону- 
вав містові Вінніпег дарунок 
з цього славетного „парку". 
На жаль, місто просто не 
знайшло відповідного міс- 
ця, щоб цей „парк" достой- 
но та репрезентативно при- 
містити. 

Леонід Молодожанин 
увійшов шостим у вінніпе- 
зьку Залю Слави. Залі Сла- 
ви дав початок перший ук- 
раїнець, відомий та довго- 
літній мер міста Степан 
Дзюба. 

А. Курдндик 



Відбулись... 

І Закінчення зі стор 1 1 

життя на 32-ій Конвенції 
УНС в Балтиморі, треба 
поширити і не обмежувати 
ного тільки до Головної 
Канцелярії УНС. але дати 
змогу також Округам зайня 
тнея його ростом. Усі пого- 
дились. що видання УНС. а 
зокрема „Свобода" і „Укра 
їнський Тижневик", будуть 
активно підтримувати фонд 
і публікувати матеріали з 
ним пов'язані, включно до 
поміщення списків і сум- 
пожертв, які напливати- 
муть. 

Окрему точку обговорен- 
ня становили справи органі- 
заційні, тобто придбання 
нових членів. У цій справі 
обидва видання можуть і 
повинні допомогти Голов- 
ному Урядові і членам-ор- 
ганізаторам. зокрема секре- 
тарям, здобувати якнайбіль 
ше проспектів, яким дуже 
часто треба пояснити, яке 
велике значення мас членст 
во в УНС. У. Дячук запро- 



понувала декілька конкрет- 
них способів організуван- 
ня членства, наприклад, се- 
ред стнпендистів УНС. на 
Союзівці тощо. 

І. Флис. мол. заявив, що 
на Союзівці потрібно збіль- 
шити число більших поваж- 
ніших імпрез — весіль, з’їз- 
дів, зустрічей тощо, тим 
більше, що відновлена і 
розбудована Союзівка мас 
більші можливості заловіль 
нити кожного. 

Виникла також нова ідея 
на нарадах друкувати місяч 
ні бюлетені з різною інфор- 
мацією. якою мали б корис- 
туватися Округи і секретарі. 
Крім того У. Дячук видвиг- 
нула справу можливості! 
друкувати в Канаді і для 
Канади окреме видання, 
„Українського Тижневика", 
де є багато членства, але 
немає ані одного видання 
УНС. Радіоавднції були 
також проблемою дискусії, 
в ЗСА і Канаді. 

Перша зустріч закінчила- 
ся обіцянкою близької спів- 
праці між членами Екзекути 
вного Комітету і керівника- 
ми департаментів. 



Відбулися 33-ті 

відбнвянкові першості 
УСЦАК 

В суботу, 26 травня, захо- 
дами Спортового Товари- 
ства „Україна" — Торонто 
відбувся 33-ій відбиванко- 
вий турнір, присвячений 
пам’яті Володимира Ігна- 
товича, який відійшов від 
нас у вічність в грудні мину- 
лого року. 

В підготові відбиванко- 
вих першостей СТ „Украї- 
на" перебрало на себе про- 
ведення турніру, обрано 
Організаційний Комітет в 
складі: Борис Гуль, Дарка 
Горннь-Стерджіо, Остап 
Стецьків, Павло Келем- 
бер, Володимир Сточансь- 
кий, Юрій Дроздовський, 
Лев Дичковський, голова 
УСЦАК на Канаду Яро- 
слав Коваль, і Провід СТ 
„Україна”. 

Провідники турніру: Во- 
лодимир Роздольський, 
Юрій Спольський і Ігор 
Матла. Лікар турніру д-р 
Олесь Соханівський. 

Турнір відбувся в Ню 
Йорк університеті, а гости- 
на в готелі Бест Вестерн 
Сансет Ін, власниками яко- 
го є подружжя Дозорські. 

Зголосилися і взяли уча- 
сть в турнірі клюби з Амери- 
ки і Канади. 

Америка: „Чорноморці" 
— Ню Джерзі, „Тризуб" — 
Філадельфія, Український 
Відбиванховий Клюб Мі- 
несота. Український Куль- 
турний Центр — Дітройт, 
дві мужсські і одна жіноча 
дружини, Чикаго „Леви", 
Український Спортовий 
Клюб Ню Йорк, жінки — 
Спортовий Клюб „Львів" 
Клівленд — Огайо, „Леви" 
Чикаго, дві дружини УСВ^ 
„Чорноморська Січ" — жі- 
ноча і чоловіків. 

Канада: ,,Чота Крила- 
тих" Вінніпег, СТ „Украї- 
на Торонто три мужсські і 
одна жіноча дружини. 

Як бачимо, в турнірі взя- 
ли участь 12 мужеськнх і 
п’ять жіночих команд в чи- 
слі 147 осіб. До цього треба 
додащіце провідників і 
опікунів'сїісремих клюбів та 
глядачів, то під час змагів 
було біля 300 присутніх 
осіб. 

Турнір відкрив голова 
Комісії Борис Гуль, приві- 
тавши присутніх змагунів 
та змагунок, провідників та 
гостей, і представив почес- 
ного голову УСЦАК Рома- 
на Куціля, голову Делегату- 
ри на Канаду Ярослава Ко- 
валя, головного суддю Во- 
лодимира Сточанського, 
Дарку Горннь-Стерджіо, 
члена УСЦАК В. Кізиму, 
Остапа Стецькова і голову 
СТ „Україна" Торонто 
Ярослава Фенина. 

Турнір почато о годині 9- 
ій ранку, а закінчено фіна- 
лом о годині 7-ій вечора. 
Турнір поділено на дві гру- 
пи чоловіків і одну групу 
жінок. 

З приємністю треба під- 
креслити. що не було жод- 
них спірних питань чи непо- 
розумінь, а гри проходили в 
дружньо-гармонійній ат- 
мосфері на високому рівні. 
Судді були професійної кла- 
си. 

Перше місце серед чоло- 
віків завоювали „Чорно- 
морці" — Ню Джерзі, друге 
місце „Україна” — Торонто 
число 1, а третє місце Міне- 
сота. 

В жіночій групі перемож- 
цями вийшли: „Львів" — 
Клівленд, друге місце „Ле- 
ви” — Чикаго, а третє 
„Чорноморська Січ" — Ню 
арк. 

Судді і вернфікаційна ко- 
місія вибрали найкращого 
змагуна турніру Олександ- 
ра Олексюка — „Леви" Чи- 
каго і найкращу змагун- 
ку Арету Ґолембйовську 
„Львів" — Клівленд. Уве- 



чері відбувся бенкет в готе- 
лі Бест Вестерн Сан Сет Ін, 
а після вечері вручено пере- 
можцям трофеї і медалі. 

Програмою вечора про- 
вадив голова СТ „Украї- 
на”, Торонто, Ярослав Фе- 
нин. Відкриваючи вечеру 
він привітав Нусю Ігнато- 
вич, дітей, родину а всіх 
присутніх, попросив, щоб 
вставанням з місць одно- 
хвилинною мовчанкою вша 
ну ваги пам’ять Володими- 
ра Ігнатовнча, що відійшов 
від нас у засвіти. 

Присутній на бенкеті зять 
Ігнатович о. Тарас Дуса- 
новський поблагословив 
трапезу і побажав присут- 
нім смачного. 

В міжчасі Ярослав Фенин 
представив паню Ігнатович 
з дітьми і родиною, поче- 
сного голову УСЦАК Ро- 
мана Куціля, члена УСЦ- 
АК В. Кізиму, голову деле- 
гатури УСЦАК на Канаду 
Ярослава Коваля, голову 
КУК Відділ Торонто Яро- 
слава Соколика, і всіх при- 
сутніх, які звеличали наш 
бенкет. 

Привіти з нагоди турніру 
і прийняття зложили: Яро- 
слав Соколик, Ярослав Ко- 
валь і Роман Куціль. 

Приступлено до вручен- 
ня нагород. Першенство 
мали жінки. Отець Тарас 
Дусановськнй вручив брон- 
зові медалі команді „Чор- 
номорська Січ" за здобуття 
3-го місця. Син пані Ігна- 
тович — Юрій вручив срібні 
медалі „Левам” з Чикаго, а 
переходовий трофей, уфун- 
дованнй СТ „Україна” То- 
ронто в пам’ять Володими- 
ра Ігнатовнча і трофей за 
здобуття першого місця, 
здобули „Львів’янки” з 
Клівленду, вручала Нуся 
Ігнатович. Перед вручен- 
ням трофеїв Н. Ігнатович в 
зворушливому слові подя- 
кувала організаторам і 
учасникам за звеличення її 
покійного чоловіка Володи- 
мира, який жив і працював 
для добра і розвитку тіло- 
виховання. Присутні вста- 
ванням з місць вислухали 
зворушливі слова, а по за- 
кінченні нагородили Н. Ігна 
товнч рясними оплесками. 

Перехований трофей пі- 
сля п’яти років перейде на 
власність тому клюбові, де 
жіноча команда стане най- 
більше разів першуном від- 
биванковнх турнірів УС- 
ЦАК. 

Нагороди для чоловіків 
вручали: за третє місце, яке 
здобула Мінссота, медалі 
вручав гол. КУК Ярослав 
Соколик, за друге місце 
команді „У країна” Торонто 
вручав гол. делегатури Яро 
слав Коваль, а команді 
„Чорноморці" Ню Джерзі 
за здобуття першого місця 
трофей вручав Роман Ку- 
ціль. 

Трофеї для найкращого 
змагуна Олександра Олек- 
сюка і для найкращої зма- 
гунки Арсти Ґомелбйовсь- 
кої вручав головний суддя 
турніру Володимир Сто- 
чанський. Олександер Олек 
сюк з Чикаго, а Арета Ґо- 
лембйовська з Клівленду. 

На закінчення програми 
вечора Ярослав Фенин, дя- 
куючи учасникам змагів пер- 
шостей і всім присутнім на 
бенкеті закликав до всесто- 
роннього плекання фізич- 
ного виховання, бо в парі з 
духовним розвитком нашої 
доростаючої молоді по- 
винно йти і її фізичне вихо- 
вання. У вияві духових вар- 
тостей молоді мусить бути 
гарне, сильне і здорове тіло 
українського юнака чи юна- 
чки, досконалою структу- 
рою для плекання всіх вар- 
тостей людини. Працюймо 
над собою і будьмо горді за 
своє національне походжен 
ня. Пам’ятаймо якого ми 
роду! 

Ярослав Фенин 




УКРАЇНСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО 

5о. Воипсі Вгоок 
Мопитепі Со. 

45 Моиліаіп Дуетіе. ІУаггеп. N Т 07060 
РАІСА ХЕЙЛИК. власник 
(201) 647-7221 ■ (201) 647-3492 

приймаємо замовлення 

І СТАВИМО ПАМЯТНИКИ МАВЗОЛЕЇ. 
СТАТУЇ з РІЗНИХ ГРАНІТІВ МАРМОРІВ 
І ВРОНЗИ НА ПРАВОСЛАВНОМУ 
ЦВИНТАРІ СВ АНДРІЯ 
В С БА ВИД БРУКУ. Н ДЖ 
ТА ІНШИХ ЦВИНТАРЯХ В ЗСА 



Лист... 

( Закінчення зі стор. 2 ) 

дістав змогу висловити свої 
думки з приводу Комуніс- 
тичної партії — і заговорив 
про ці несимпатичні йому 
матерії відкрито, не ховаю- 
чись. Але я не певен, що 
заговорив на повний голос. 
Він говорить стримано, 
скромно. Бо якби україн- 
ський народ притягнув ко- 
муністів до відповідально- 
сти за всі їхні злочини, це 
був би новий Нюрнберг. 

Щодо загрози „вжити рі- 
шучих заходів", то проти 
кого ж саме — проти вибор- 
ців, які не захотіли голосу- 
вати за комуністів? Чи не 
занадто? То ж є народ, який 
встав з колін — і цс вже, 
панове, назавжди! 



ЗАБАГАТО НА ТРИ 
ЗЕРА 

В репортажі О. Кузьмо- 
вич п. н. „Мрія, що залиши- 
лася лише мрією", який 
появився у „Свободі” з 12- 
го липня, надруковано не- 
потрібні три зера при озна- 
ченні кількості пального, 
що його вантажний літак 
„Мрія" може набрати. Мас 
бути 280 тонн і 120 тонн. — 
Ред. 



ШКІРНІ 

НЕДУГИ 
РАК ШКІРИ 

ВЕНЕРИЧНІ 

ХВОРОБИ 

ЗАБІГИ ПРОТИ ВТРАТИ 

ВОЛОССЯ 

ЗАСТРИКИ СОН-АСЕИ 
ЛІКУВАННЯ ЗМОРЩОК 

лм 

ВАКАІ., М.О. 

ЛІЦЕНЗІЙОВАНИЙ 

ДЕРМАТОЛОГ 

Центр американської 
дерматології 

( 212 ) 247-1700 

210 СвпІгаІ Рагк $ои!Ь 
N 0 * Уогк. Г*.У. 

(ЬвІ. В‘*ау & 7іЬ Ауо.) 
МоОісаге приймається 
Пацієнтів приймається тільки 
за домовлонням 
Працюємо іано* о суботу 
Момото знайти нас скоро 
а МУМЕХ Уаііоум Раде* 



- т-З^Гптттг'т пжггт 



ірлітмім 

26 Рігзі Ауєпоє 
N 6» УогК. ІЧ.У. 10009 
Те!.: (212) 473-3550 
ПО гуртових ЦІНАХ: нитки ДМЦ. 
різного ропу матяріяпи для іиши- 
■ ання. кзн.и, книжки з українськи- 
ми азоромм, І т. п. а Арці. 



НЕІ.Р ІУАІЧТЕІ) 



ПОШУКУЄМО ЖІНКУ 
для 4 річної питими. Вимоги 
знання української мови. 

Тел.: (212) 995-8637 (від год. 
6-10 аеч. віатірки і четверги). 



ПОШУКУЄМО ЖІНКУ 
опікуватися двома дітьми та до 
легкої домашньої праці. Прошу 
телефонувати після 7-ої години 
веч (201) 857-2704 



© ЧЕКУІГЕ • 



ІІККАІГЛАМ 

ТУРЕЮКІТЕКЗ 

Цкгаїпіап ОгЦіобох Єоадио Сопу ол 
Ііоп тресті оогни (ог. ІІкгаіпІал рог- 
ІаЬІо Іурвшгтівг» ЬІїНІу гвВисвО 
ргісві. 

.1АС0В 5АСН5 

251 VI 98іЬ 51 
N6* Уогк. N V 10025 
ТеІ (212) 222 6683 
7 Оаув а жвек 



• К1 \КК\І. ІІШКГТОНЧ» 



ПЕТРО ЯРЕМА 

УКРАЇНСЬКИЙ 

ПОГРЕБНИК 

Займається похоронами 
в 8ЯОМХ. ВЙООК1_УІ\|, 
к^ЕІ/У УОЯК і ОКОЛИЦЯХ 

ЛУІС НАЙҐРО — директор 
Родина ДМИТРИК 

Реїег ^гета 

129 ЕА5Т 7 Ні 5ТРЕЕТ 
N Е\Л/ УОКК.М.У. 10009 
(212) 674-2568 



КісНагсІ Н. Вигпасії 

УКРАЇНСЬКИЙ 

ПОГРЕБНИК 

РІШРАІ НОМЕ 

371 Іакеуіе» Ауетіе 
СІІП^ N 1 
РНопе (201) 772 1880 

ІипоаІ Оііссіог 
СГ ираІі іуііізВіг Пиои(ЬоиІ 
!1зе Маїгороііізп Дгеа